Протягом багатьох років у кожній своїй промові та в кожній своїй книзі я нагадую вам одну філософію: будьте усвідомленими в кожну мить і розвивайте себе до найвищого рівня.

Тож чому я саме наголошую на кожній секунді? Тому що такий підхід, по суті, означає бути свідомим свого життя. Це означає усвідомлювати момент, у якому ти перебуваєш, цінувати його та свідомо використовувати цей момент, щоб стати тією людиною, якою ти хочеш бути, і створити те життя, яке ти хочеш прожити.

Коли я кажу вам цінувати кожну мить, я не маю на увазі, що ви повинні працювати безперервно, як робот, кожну секунду. Я кажу, що потрібно усвідомлювати цінність кожної миті. Адже іноді найкраще використати мить — це працювати як божевільний. Але іноді це обійняти свою дитину, іноді — тримати за руку кохану людину, а іноді — набратися сміливості й зробити той перший крок. А іноді — це просто нічого не робити, а лише зупинитися й усвідомити красу життя, яке ти живеш. Ось що таке жити моментом.

Вихід з режиму автопілота

Ми повинні перестати жити на автопілоті, просто спостерігаючи, як минають дні. Ми мусимо бути пильними у власному житті. Адже ви не можете свідомо керувати тим періодом часу, якого не усвідомлюєте. Але щойно ви це усвідомлюєте — саме в ту мить — ви можете зробити вибір. І кожен ваш свідомий вибір створює наступну, більш досконалу версію вас самих.

Ні в якому разі не забувайте: досягти найкращої версії себе — це зовсім не означає стати лише більш успішною, більш дисциплінованою людиною або тією, що заробляє більше грошей! Зовсім ні. Той ідеальний чоловік, про якого я говорю, — це людина, яка цінує своє життя. Це людина, яка вміє любити й сміятися. Це людина, яка творить, розвивається, але при цьому не забуває жити, прагнучи до розвитку. Це людина, яка працює, коли це потрібно, зупиняється, коли це потрібно, відпочиває, коли це потрібно, а іноді просто дивиться на небо і може сказати: «Як же добре я живу».

Насправді рівняння дуже просте

Тож, чому ми все це робимо? Чому ми постійно прагнемо розвивати свій розум і себе? Щоб жити тим прекрасним життям, про яке мріємо.

Рівняння насправді таке просте: більш усвідомлені рішення створюють кращі дні, а коли ці кращі дні поєднуються, з’являється те чудове життя, про яке ви мрієте. Можливо, зараз, саме в цю секунду, ви не зможете одразу змінити все своє життя. Це цілком нормально. Але саме в цю секунду ви можете зробити усвідомлений вибір, і іноді навіть невеликий вибір може змінити весь хід вашого життя.

Усвідомте цю мить, в якій ви перебуваєте зараз, оцініть її значення та задайте собі таке питання: «Що б зробила моя найкраща версія саме зараз?» Дайте відповідь і негайно втілюйте це в життя. Адже ви не будете творити своє життя в далекому майбутньому; ви творите його саме зараз, мить за миттю.

Найбільша проблема людини — не брак знань, а спосіб мислення. Подумайте: двоє різних людей дивляться на одну й ту саму подію. Один бачить перешкоду, інший — можливість. Вони чують одне й те саме речення. Один здається, інший — надихається та починає діяти. Зовнішній світ однаковий, але внутрішні світи різних людей відрізняються. І коли змінюється внутрішній світ, змінюються й прийняті рішення.

Вже близько 40 років я розмірковую над людським розумом. 40 років я розробляю різні розумові схеми. Я випробовую їх у власному житті, а ті з них, що виявляються успішними, ділюся зі своїми друзями, оточенням та іншими людьми. З роками частину цих досліджень я виклав у книгах. Частину ж зареєстрував як інтелектуальну власність. І в центрі всіх цих досліджень насправді стояло одне єдине питання: чи може людина свідомо змінити свій спосіб мислення або ж змінити свою підсвідому програму? Якщо їй це вдасться, чи зміняться тоді її рішення? Чи зміниться її життя?

Чи справді я можу повною мірою використовувати свої можливості?

Можливо, протягом усього життя ми ставили неправильне запитання: «Як я можу збільшити свою продуктивність?» Натомість, можливо, правильне запитання було таким: «Чи справді я використовую свою продуктивність?» Це не одне й те саме. Подумайте: у всіх нас однакова кількість часу. У всіх нас день триває 24 години. Але деякі люди за ті самі 24 години досягають зовсім інших результатів. Чому?

Ми, люди, протягом усього життя намагаємося розвивати свій мозок. Ми читаємо більше книг, здобуваємо більше освіти. Ми накопичуємо більше знань, але майже ніколи не ставимо собі набагато важливішого питання: чи справді правильно працює система, яка використовує ці знання? Тобто, якщо нам щось потрібно, чи можемо ми отримати потрібну інформацію звідти, або ж ця інформація автоматично з’являється перед нами?

Уявіть собі бібліотеку. У цій бібліотеці є книги, і ви можете миттєво знайти ту, яку шукаєте. Усе лежить на своїх місцях, і той, хто її упорядковує, одразу знаходить те, що шукає. Ви можете придбати найпотужніший у світі комп’ютер, але якщо встановити на нього неправильне програмне забезпечення, ви ніколи не побачите справжньої потужності цього комп’ютера. Людський розум теж трохи на це схожий. Я ніколи не вірив у те, що наш мозок слабкий.

Звички автоматичного мислення

Люди часто повторюють ті самі помилки не через брак знань, а через звички автоматичного мислення. Щойно зазнають невдачі — одразу спадає на думку те саме: «Я не зможу». Щойно з’являється можливість — знову те саме: «А що, як я зазнаю невдачі?» Знайомимося з новою людиною — і знову чуємо ту саму фразу: «Чи прийме мене ця людина?» Зверніть увагу: обставини змінюються, але відповідь, яку дає розум, залишається незмінною. Чи справді ми мислимо вільно? Чи, можливо, ми здебільшого живемо за шаблонами мислення, які вже неодноразово повторювалися? Або ж ми діємо під впливом програм, закладених у наш мозок?

Можливо, насправді нам слід змінити саме ті шаблони мислення, які наш мозок автоматично повторює. Адже люди часто живуть одним і тим самим життям не тому, що не можуть прийняти нових рішень. Вони живуть одним і тим самим життям тому, що намагаються приймати нові рішення, спираючись на старі шаблони мислення. Ось тут є дуже важливе розрізнення. Я ніколи не слідував за твердженнями на кшталт того, що людина може використовувати більшу частину свого мозку. Мене цікавило зовсім інше: «Чи може людина навчитися більш усвідомлено використовувати той розумовий потенціал, яким вона вже володіє?» Ця сила є в нас. Головне — правильно її використовувати. Те, що змінює наше життя, — це не раптові спалахи натхнення, а саме ті форми мислення, які ми повторюємо щодня.

Людина з настроєм «мені все одно» є бажаним партнером не лише в багатьох інших питаннях, а й у виборі супутника життя. Життя не завжди є райським. Життя — це не рівнина. Це не пряма дорога: тут є стежки, підйоми та вузькі стежки. Кожен хоче, щоб людина, з якою він вирушив у дорогу, вміла знаходити рішення, коли виникають проблеми. Таку людину завжди обирають.

Очікування та боротьба за зміни

Людина, яка каже «Мені все одно», — це, в повному розумінні цього слова, особистість, орієнтована на вирішення проблем. Люди з різних світів не можуть підтримувати стосунки. Іноді люди вступають у стосунки з наміром змінити свого партнера. Між ними розгорається безжальна боротьба: одна сторона чинить опір змінам, а інша — прагне їх. Звісно, якщо людина хоче змінитися, вона змінюється лише заради себе.

Особливо культурні відмінності є тими аспектами, які найважче змінити. Стосунки можуть перетворитися на справжнє мучення через те, що різні проблеми не вирішуються, а партнери не змінюються. У такій ситуації люди, через гостру несумісність, вже не можуть залишатися разом. Стосунки можуть зайти в глухий кут.

Реалістичне прийняття

Іноді застрягають не стосунки, а самі люди. Вони не хочуть нічого робити одне для одного. Зазвичай вони й для стосунків нічого не роблять. Можуть сказати: «Нехай все розвалиться там, де вже тріщить». У таких випадках можна подумати про розставання, не втративши ще більше взаємної поваги. «Я можу жити й без тебе, ми можемо зустрічатися з іншими людьми, якщо буде потрібно. Але принаймні ми не втратимо повагу одне до одного. Ми можемо не втратити нашу любов, але можемо завершити наші стосунки в рамках цієї поваги» — це може бути краще, ніж погані стосунки.

Персонаж, який перебуває в режимі «мені все одно», усвідомлює, що потрапив у безвихідну ситуацію. Він може продовжувати жити, відчуваючи спокій від того, що зробив усе, що міг. Деякі пари не розлучаються, незважаючи на те, що не можуть домовитися. Вони продовжують свої невдалі стосунки лише через страх залишитися наодинці. Але людина, яка перебуває в режимі «мені все одно», не продовжує нещасливі стосунки. Вона не терпить нещастя. Людина в режимі «мені все одно» так само спокійно сприймає розрив, як і самі стосунки. Вона не впадає в депресію через розрив стосунків.

Адже він знає, що життя триватиме в будь-якому разі. Це знання, ця усвідомленість — їх потрібно передавати в житті як собі, так і тому, хто поруч. Щоб розставання було таким же вдалим, як і стосунки, ніколи не слід втрачати повагу. Коли ваші стосунки закінчуються на благо обох сторін, ніхто не постраждає.

Жити зі страхом бути відкинутим — це одна з найбільших перешкод на шляху розвитку людей. Найважливіше у світі — це ідея. На відміну від того, що думають багато хто, вона набагато важливіша за гроші. Ми живемо в епоху, коли завдяки геніальній ідеї та мінімальним фінансовим ресурсам можна створити великі компанії. У віртуальному світі є шалені приклади цього. Беручи за приклад ці випадки, ми повинні навчитися не придушувати власні ідеї. Ми не повинні боятися ділитися своїми ідеями.

Ці геніальні ідеї лежать в основі додатків, які, не маючи жодного готелю, ресторану чи транспортного засобу, змогли залучити до своєї мережі всі готелі, ресторани та таксі світу. Багато людей, вперше почувши такі незвичайні ідеї, заперечують: «Хіба таке можливо?», наполягаючи, що це неможливо. Ми ж, боячись відмови та переживаючи, називаємо свої ідеї дурними і з самого початку зводимо собі стіну. Але іноді саме такі, на перший погляд, дурні речі приносять успіх.

Ми подолаємо упередження!

Найбагатша людина світу — Білл Гейтс. Він повірив у свої ідеї і досяг цього завдяки програмам, які написав багато років тому. Отже, ми не будемо вагатися — ми подолаємо ці упередження. Ми не повинні боятися, що нас відхилять через наші ідеї. Розумні люди цінують ідеї. Розумні керівники віддають перевагу тим, хто пропонує нові ідеї, і навіть заохочують своїх співробітників працювати в цьому напрямку та генерувати ідеї. Поняття «мозковий штурм» — це метод мислення, розроблений саме для таких ситуацій. Щоб створити щось нове або знайти рішення, висловлюються всі ідеї, що спадають на думку, і з-поміж них обирається найдоцільніша.

«Мозковий штурм» і розумова свобода

У цьому процесі ніхто не замислюється над тим, чи є висловлені ідеї безглуздими. Мета полягає лише в тому, щоб висунути якусь ідею. Іноді навіть найбезглуздіша на перший погляд ідея вказує шлях до вирішення проблем. Більше того, іноді з висловлених ідей народжуються нові, що призводять до значних результатів. Не кожна ваша ідея може бути прийнята. Це краще, ніж думати: «Та й якщо я й скажу, її все одно не приймуть». А раптом ідея, яка вам здається дуже безглуздою, насправді є саме тією, яку шукають…

Написання мантри — це справа дисципліни та звички. Власне, чи не саме таким і є успіх? Погляньте на історії життя людей, які досягли успіху: вони постійно досліджують, безперервно розвиваються, їхня концентрація та мотивація завжди на високому рівні. Тому успіх для них — це не миттєвий стрибок, а постійний спосіб життя. Саме тому нам потрібно зробити написання мантри незмінною звичкою у нашому житті.

Чудеса, що починаються з першого дня

Одне з питань, яке цікавить багатьох людей, — це те, коли мантра почне проявляти свій вплив. Скажу відверто: насправді процес впливу починається вже з першого дня, коли ви записуєте мантру. За моїми спостереженнями, час, за який мантра починає проявляти конкретні результати, може відрізнятися від людини до людини. У деяких людей дива починають відбуватися вже наступного дня, тоді як у інших для того, щоб ми змогли помітити позитивні результати, може знадобитися кілька днів, кілька тижнів або навіть кілька місяців.

Чи помічаєте ви зміни навколо себе?

Коли ви почнете писати мантри, можливо, спочатку ви самі не помітите змін, що відбуваються у вас всередині. Однак люди навколо вас одразу відчують ці позитивні зміни у вашому характері. Вони навіть скажуть вам: «Ти якось змінився», не чекаючи, поки ви запитаєте. Якщо ви опинитеся в такій ситуації, задайте їм таке запитання: «Це добре чи погано?»

Відповідь, яку ви отримаєте, безперечно, буде такою: «Ти став спокійнішим. Ти став позитивнішим. Твоя впевненість у собі зросла. Ти більше нас слухаєш і звертаєш на нас увагу».

Процес адаптації підсвідомості

Звичайно, досвід, набутий у процесі цієї трансформації, та фундамент, закладений у минулому, відіграють важливу роль. Уявіть собі людину, яка завжди зосереджена на негативних, песимістичних і найгірших сценаріях. Написані нами мантри — це не чарівна паличка. Не може бути такого, щоб ви написали кілька рядків і все змінилося на краще за один-два дні. Якщо ваш мозок і підсвідомість роками звикли бачити в усьому лише погане та притягувати негатив, то для того, щоб притягнути в своє життя добро та звикнути до цієї нової ситуації, вам знадобиться певний час на адаптацію.

Дехто отримує результати за 2–3 дні, дехто — за кілька тижнів; але наприкінці 3–4-тижневого процесу у вашому житті, поведінці, характері та міжособистісних стосунках неодмінно почнуться стійкі зміни. Ми неодноразово були свідками того, як люди, які місяцями були безробітними, протягом кількох днів поспіль отримували запрошення на співбесіди, як продавалися автомобілі, що раніше не продавалися, і як за один день руйнувалися бар’єри у спілкуванні всередині сім’ї.

Розвивайте свої розумові здібності

Найважливішим моментом, на який слід звернути увагу, є постійність: мантру потрібно писати безперервно. Уявіть собі це як заняття бодібілдингом. Якщо ви не будете регулярно тренуватися, розвиток ваших м’язів зупиниться, і вони почнуть атрофуватися. Особистісний розвиток нічим не відрізняється від розвитку м’язів. Якщо ви перестанете писати мантри на кілька місяців, ваш мозок швидко повернеться до старих негативних звичок і програм.

Тому написання мантри — це не миттєве захоплення, а постійна дисципліна, яка щодня живить ваш розум.

Коли бачимо, чого досягли деякі люди в житті, ми запитуємо себе: «Як це сталося? Як ця людина стала найкращою у світі у своїй сфері?»

Ніщо не є випадковим; успішні люди — це ті, хто з самого народження запрограмований на успіх. Тепер ви запитаєте: «Як це можливо?» Звісно, генетична будова, фізичні та розумові здібності, успадковані від родини, можуть бути досконалими. Але це не означає, що кожна така комбінація приведе до великого успіху. Головне тут — це здатність написати історію успіху. Тобто це не просто історія талановитої людини, яка випадково проявила себе, засяяла й досягла успіху.

Секрет: зосередитися лише на одному

Якщо ви хочете досягти успіху, зосередьтеся на тому, щоб стати найкращим у своїй справі. Найкращим лише в одній! Мета має бути чіткою та ясною. Тоді ми щодня докладатимемо зусиль, щоб досягти поставленої планки. Секрет успіху — зосередитися на чомусь одному. Лише на одному.

У житті нічого не відбувається само собою, якщо ви цього не заплануєте. Раніше у світі були винятки — траплялися люди, які виділялися лише завдяки своєму природному таланту. У ті часи успіх таких людей був цілком нормальним явищем, але сьогодні для досягнення успіху потрібна комплексна програма. Сьогодні талант уже не є єдиним визначальним фактором.

Комплексна програма для досягнення успіху

То що ж це за комплексна програма?

Фізична працьовитість і дисципліна: У чому полягає секрет людей, які сьогодні є найкращими у своїй сфері? У їхній працьовитості. Ви мусите бути неймовірно працьовитими. Найдисциплінованіші люди — це найуспішніші люди.

Харчування та спосіб життя: Треба жити, як спортсмен, як професіонал найвищого рівня. Необхідно задіювати кожен м’яз тіла, кожну клітинку розуму та приділяти максимальну увагу харчуванню.

Програмування підсвідомості: Суть полягає в тому, щоб запрограмувати мозок на щось. Бути найкращим. Програмувати себе, щоб стати найкращим, і жити відповідно до цього. Програмування підсвідомості — це зосередження розуму на меті за допомогою мантр і медитації.

Якість сну: Сон — це як зарядка телефону. Якщо ви не зарядите його за допомогою хорошого, якісного кабелю, вранці телефон не буде повністю зарядженим і протягом дня підведе вас. Але коли ви добре виспитеся, глибоко заснете, ваша енергія протягом дня буде на максимальному рівні. Адже вночі ви забезпечили своєму організму необхідний запас енергії та дали йому можливість повністю відновитися.

Щоб досягти найвищого рівня продуктивності, потрібно вести дуже дисциплінований спосіб життя. Найдисциплінованіші люди — це найуспішніші люди. Коли ви налаштовуєте себе на те, щоб стати найкращим, і поширюєте цю дисципліну на кожну мить свого життя, успіх стає неминучим результатом.

Вночі ти заплющуєш очі. Твій зв’язок зі світом обривається, і ти на кілька годин переходиш у інший стан свідомості, а вранці знову розплющуєш очі. Кожен сон схожий на невеликий кінець, а кожне пробудження — на невелике відродження. Щоранку життя дає тобі шанс почати все спочатку. Але ти не починаєш з нуля. Вчорашні враження, попередні досвід — це все твоє; вчорашні спогади — це твоє; те, чого ти навчився вчора, — це твоє; те, що ти почав вчора, — теж твоє.

І, на мою думку, саме в цьому полягає одна з найбільших можливостей життя. Ти не зобов’язаний сьогодні повторювати вчорашнє життя чи вчорашні помилки. Скажімо, якщо вчора ти щось відклав, то сьогодні ти не зобов’язаний це відкладати. Якщо вчора ти прийняв неправильне рішення, то сьогодні ти не зобов’язаний приймати те саме рішення. Вчора ти образив когось — сьогодні ти не зобов’язаний поводитися так само. Вчора ти злякався — сьогодні ти можеш злякатися знову. Але цього разу ти можеш діяти, незважаючи на свій страх. Адже сьогодні у тебе є те, чого не було вчора: ще один день досвіду.

Майбутнє — це не щось готове

Ось що саме ми маємо на увазі під словом «розвиток». Це не те, щоб одного ранку прокинутися і стати зовсім іншою людиною. Це — трохи вдосконалити сьогоднішню версію себе, використовуючи те, чого ти навчився від попередньої версії. Наша нагорода в житті — це більш правильні рішення, кращі стосунки, міцніше тіло, успішніша робота, спокійніший розум, прекрасніше життя і, зрештою, ще більш чудове майбутнє. Адже майбутнє — це не щось готове, що одного дня просто з’явиться перед нами.

Проживіть один день так, ніби це все життя. Прокинувшись вранці, уявіть, що ви щойно народилися. Перед вами — абсолютно нове життя, і ви будете жити ним аж доти, доки ввечері не заплющите очі. А тепер подумайте: якби сьогоднішній день був для вас коротким життям, як би ви його провели? Чи знову витрачали б час на безглузді речі? Чи постійно відкладали б те, що потрібно зробити? Чи знову відклали б на завтра те, що хотіли сказати коханій людині? Чи знову відклали б на інший день той маленький крок, який потрібно зробити заради своєї мрії? На мою думку, у такому погляді на життя криється величезна сила.

Жити кожен день усвідомлено

Адже одна з найбільших помилок людини — це жити так, ніби перед нею лежить нескінченний час. «Потім зроблю», «завтра почну», «колись виправлю», «колись розберуся». Але коли починаєш жити одним днем — днем, що дорівнює цілому життю, — сила слова «потім» слабшає.

Це не означає, що треба бігати весь день, не відпочиваючи. Навпаки: якщо відпочиваєш, то відпочивай по-справжньому. Якщо граєшся зі своєю дитиною, то грайся з нею по-справжньому. Якщо ти їсиш з коханою людиною, будь справді присутнім. Якщо ти працюєш, справді працюй. Якщо ти живеш, справді живи. Бо справа не в тому, щоб втиснути в один день якомога більше справ. Справа в тому, щоб прожити цей день усвідомлено. А коли настане ніч, задай собі одне питання: чи став я сьогодні трохи кращим, ніж той, хто прокинувся вранці? Якщо відповідь «так», то цей день не минув даремно. Потім засинай і наступного ранку народися заново. Почни знову, але ніколи не починай як та сама людина. Бо якщо ти робитимеш це протягом року, озирнувшись назад, ти побачиш перед собою зовсім іншу людину. А якщо робитимеш це роками, ти не лише створиш найкращу версію себе, а й почнеш створювати для себе найпрекрасніше життя.

У сучасному світі, де фінансова рівновага може легко порушитися, чимало людей опиняються у «болоті» кредитних карток. Потрапити в таку ситуацію — цілком природно, і слід визнати, що вона не є безвихідною. Однак найголовніше — відкинути розпач, зосередитися на тому, як вибратися з цього фінансового глухого кута, і шукати реалістичні шляхи виходу. Багато хто в цьому процесі цілком справедливо шукає відповідь на запитання: «Чи можу я негайно вирішити цю проблему за допомогою агресивної фінансової стратегії?». Слід знати, що жодна хронічна фінансова криза не закінчується миттєво, наче за помахом чарівної палички. Довгострокове вирішення можливе не завдяки миттєвим реакціям, а завдяки свідомим і цілеспрямованим крокам, які слід робити щосекунди.

Зосередившись, ми зможемо це вирішити

Час плине, і кожна мить, яку ми переживаємо, приховує в собі нову можливість. Звісно, ми не можемо вирішити ці проблеми за одну секунду за допомогою чарівної палички. Однак, якщо ми будемо проживати кожну мить, кожну хвилину нашого дня з цією усвідомленістю, ми зможемо вирішити всі наші проблеми. Подивіться, це стосується не лише кредитної картки; ми вирішимо і проблему зайвої ваги, і проблеми зі спілкуванням, і фінансові проблеми — ми вирішимо все. Ми вирішимо й питання власного розвитку. Щоб вирішити фінансові проблеми, нам потрібно зосередитися на цьому. Ми не зможемо вирішити це за один день, за одну хвилину, за кілька годин чи за тиждень.

Не бійтеся приймати радикальні рішення

Перший варіант вирішення: у вас є машина, у вас є борг за кредитною карткою. Якщо ця машина дозволяє погасити ваш борг за кредитною карткою, не вагаючись ні хвилини, купіть її і погасіть борг. Чому? Тому що машина — це, зрештою, проблема, яку можна вирішити. Ви можете їздити на таксі, маршрутці, автобусі, користуватися громадським транспортом або добиратися туди й назад із другом. Якщо ваш дім недалеко, ви можете ходити туди й назад пішки. Вихід знайдеться, це ж не кінець світу.

Я особисто багато разів продавав свою машину ще 20 років тому. Пропоную вам щось, що сам практикував. Я був без машини — жодних проблем, але зараз у мене є машина. Що сталося? Головне — вирішувати проблеми. Ви щомісяця сплачуєте відсотки за цей борг, і він зростає. Краще бути людиною без боргів, ніж мати машину. Згодом, коли заспокоїтеся, ви знову зможете її придбати. Сплатіть борги, почніть з нуля. Купіть машину в кредит — ось так просто. У вас буде лише один кредитний борг, і ви не будете платити такі агресивні відсотки, як за кредитною карткою. Тому перше рішення: якщо можете продати машину — продайте. Продайте без вагань, не замислюючись ні на секунду.

По-друге: якщо у вас є нерухомість, продайте її. Послухайте, я кажу це прямо. Адже, зрештою, ви живете в будинку, платите за оренду, але при цьому не відчуваєте цього тягаря, цього психологічного тиску, цього стресу протягом місяців. Душевний спокій важливіший за все.

Підтримка сім’ї та обмін досвідом

Припустимо, що їх немає, що їх обох немає. По-третє: мама, тато, старші… Посидь із родиною, розкажи про проблему. Скажи: «Я потрапив у таке болото». На мою думку, родини — і родина твого чоловіка, і твоя родина тощо — можуть тебе підтримати. Скажи своїй родині: «У мене є така проблема, чи можемо ми всією родиною знайти рішення?» Можливо, кожен докладе трохи, і твоя проблема вирішиться. Ти ж, наприклад, можеш взяти у них позику в доларах і поступово виплачувати її протягом року; зрештою, це ж родина. Це теж рішення.

Стрес — це фактор, який охоплює всі сфери нашого життя та виснажує наш розум. Тож як можна впоратися з цією найбільшою проблемою сучасності та правильно «запрограмувати» нашу підсвідомість? У цій статті ми поговоримо про найефективніший спосіб позбутися стресу.

Одне з найпоширеніших питань — управління стресом. Уявіть собі, що стрес — це ніби отрута всередині людини, яка просочується крапля за краплею, як, мовляв, у китайських тортурах — щось на кшталт цього. Цей стрес є головним чинником, що спричиняє всі проблеми у ваших судинах, серці та клітинах організму. 90 відсотків сучасних хвороб спричинені стресом. Звісно, харчування та псування продуктів є важливими факторами, але повірте, психологічний аспект має велике значення.

90 відсотків хвороб у нашому організмі породжує мозок. Стрес теж породжує мозок, і ми самі навантажуємо на нього цей стрес. Чи прискорює стрес виконання роботи? Ні. Навпаки, ми починаємо панікувати й робимо більше помилок. Чи полегшує стрес виконання нашої роботи або сприяє її виконанню? Звичайно, ні. Стрес не приносить вам жодної користі. Навпаки, він шкодить вашому здоров’ю, ви виконуєте роботу вдвічі довше, якість роботи погіршується, і ви отруюєте себе.

Зосередитися на ключі до вирішення

Яка, як правило, є найбільша проблема експертів зі саморозвитку у всьому світі? Вони кажуть: «Будьте усвідомленими, живіть у сьогоденні, будьте такими-то, будьте такими-то». А як же на практиці я можу вирішити свої проблеми? Коли їх просять назвати якийсь метод, у 90 відсотках книг немає жодного методу, тобто ключа. «Пройдіть через двері», — кажуть вони, але двері зачинені.

Я даю вам ключ: усі проблеми беруть свій початок у мозку. Помилки в старих і нових програмах мозку заважають вам подолати стрес і досягти успіху. Отже, вам потрібно змінити підсвідомі програми мозку. Найкращий, найдієвіший і найефективніший спосіб для цього — мантра. Це безпосередній, перевірений на практиці метод. Це найкоротший шлях.

Практика мантр і філософія «Мені все одно»

То як же нам вирішити цю проблему? Щоранку та щовечора пишіть мантри стільки, скільки зможете. Ви побачите, що стрес зникне. Зациклення на чомусь викликає стрес. Щоб уникнути проблеми зациклення, прочитайте мою третю книгу «Мені все одно». Коли ви зациклюєтеся, це не приносить вам полегшення. Я не кажу, що треба бути байдужим, але не стресуйте, не зациклюйтеся.

Ще раз повторю: секрет полягає у зміні програм підсвідомості. А найважливішим чинником, що змінює програми підсвідомості, є мантра.

Часто, коли вранці нам не вдається встати з ліжка, коли протягом дня енергія раптово вичерпується або ми постійно відчуваємо виснаження, ми одразу починаємо шукати винуватця зовні. Ми ховаємося за фізичними виправданнями на кшталт: «Вчора вночі я мало спав», «Зараз дуже багато роботи», «На мене вплинула зміна погоди» або «Я не отримую достатньо вітамінів». Однак під час досліджень, присвячених біології людини, нервовій системі та психології, я побачив, що втома не завжди є наслідком недосипання чи фізичного перенавантаження. Справжня втома має психічний характер, і її джерело лежить набагато глибше.

Іноді, коли ваш мозок і нервова система тривалий час перебувають у стані «настороженості», ви постійно відчуваєте виснаження. Не усвідомлюючи цього, ви ніби перетворюєте свій розум на невидиме поле бою. Ваше тіло може сидіти в зручному кріслі, але ваш розум воює на фронті. То що ж саме означає цей стан «постійної готовності», який так виснажує нервову систему та потроху роз’їдає людину зсередини?

Прагнення до контролю

Однією з найбільших ілюзій сучасного життя є думка, що ми можемо контролювати все. Постійне обмірковування всього, спроби передбачити майбутнє, прагнення догодити всім або постійний самоконтроль непомітно виснажують розум. Навіть якщо ви цього не усвідомлюєте, той величезний комп’ютер, що працює у фоновому режимі, тобто ваш мозок, постійно генерує відчуття загрози. Поки у вашій голові крутяться такі питання, як «А що, якщо справи підуть не так?», «А що, якщо я зроблю помилку?», «А що, якщо про мене погано подумають?», ваш первісний мозок вважає, що у зовнішньому світі точиться боротьба за виживання.

Ця ситуація схожа на те, якби ви до кінця натиснули на педаль газу в автомобілі з повністю затягнутим ручним гальмом. Автомобіль не рухається ні на міліметр, ззовні здається, що він стоїть на місці, але двигун працює на повну потужність, витрачаючи величезну кількість енергії та вичерпуючи свої ресурси. Ось у чому полягає таємна причина того, що ввечері, навіть не роблячи нічого, ви почуваєтеся виснаженими, наче мішок, і чому не минає ця хронічна втома. Ваш мозок і нервова система постійно перебувають у стані підвищеної готовності, отримуючи сигнал «ми в небезпеці».

Заспокоєння нервової системи

Суспільство вчить нас, що коли ми втомлюємося, нам потрібно йти спати. Однак згадайте, скільки разів ви спали 8–9 годин, а прокидалися з м’якого ліжка важкими, як камінь, і втомленими. Чому? Бо відпочинок — це не лише сон. Навіть якщо ви заснули тілом, але та боротьба у вашому розумі не закінчилася, ви й у снах продовжуєте залишатися насторожі.

Іноді розуму теж потрібно отримати сигнал: «Ти вже в безпеці». Справжній відпочинок починається з того великого сигналу «безпеки», який надходить до розуму ще до розслаблення м’язів. Доки ви не прошепотите своєму мозку, що він у безпеці, навіть найзручніше ліжко у світі не зможе позбавити вас психічної втоми.