Стрес — це фактор, який охоплює всі сфери нашого життя та виснажує наш розум. Тож як можна впоратися з цією найбільшою проблемою сучасності та правильно «запрограмувати» нашу підсвідомість? У цій статті ми поговоримо про найефективніший спосіб позбутися стресу.

Одне з найпоширеніших питань — управління стресом. Уявіть собі, що стрес — це ніби отрута всередині людини, яка просочується крапля за краплею, як, мовляв, у китайських тортурах — щось на кшталт цього. Цей стрес є головним чинником, що спричиняє всі проблеми у ваших судинах, серці та клітинах організму. 90 відсотків сучасних хвороб спричинені стресом. Звісно, харчування та псування продуктів є важливими факторами, але повірте, психологічний аспект має велике значення.

90 відсотків хвороб у нашому організмі породжує мозок. Стрес теж породжує мозок, і ми самі навантажуємо на нього цей стрес. Чи прискорює стрес виконання роботи? Ні. Навпаки, ми починаємо панікувати й робимо більше помилок. Чи полегшує стрес виконання нашої роботи або сприяє її виконанню? Звичайно, ні. Стрес не приносить вам жодної користі. Навпаки, він шкодить вашому здоров’ю, ви виконуєте роботу вдвічі довше, якість роботи погіршується, і ви отруюєте себе.

Зосередитися на ключі до вирішення

Яка, як правило, є найбільша проблема експертів зі саморозвитку у всьому світі? Вони кажуть: «Будьте усвідомленими, живіть у сьогоденні, будьте такими-то, будьте такими-то». А як же на практиці я можу вирішити свої проблеми? Коли їх просять назвати якийсь метод, у 90 відсотках книг немає жодного методу, тобто ключа. «Пройдіть через двері», — кажуть вони, але двері зачинені.

Я даю вам ключ: усі проблеми беруть свій початок у мозку. Помилки в старих і нових програмах мозку заважають вам подолати стрес і досягти успіху. Отже, вам потрібно змінити підсвідомі програми мозку. Найкращий, найдієвіший і найефективніший спосіб для цього — мантра. Це безпосередній, перевірений на практиці метод. Це найкоротший шлях.

Практика мантр і філософія «Мені все одно»

То як же нам вирішити цю проблему? Щоранку та щовечора пишіть мантри стільки, скільки зможете. Ви побачите, що стрес зникне. Зациклення на чомусь викликає стрес. Щоб уникнути проблеми зациклення, прочитайте мою третю книгу «Мені все одно». Коли ви зациклюєтеся, це не приносить вам полегшення. Я не кажу, що треба бути байдужим, але не стресуйте, не зациклюйтеся.

Ще раз повторю: секрет полягає у зміні програм підсвідомості. А найважливішим чинником, що змінює програми підсвідомості, є мантра.

Часто, коли вранці нам не вдається встати з ліжка, коли протягом дня енергія раптово вичерпується або ми постійно відчуваємо виснаження, ми одразу починаємо шукати винуватця зовні. Ми ховаємося за фізичними виправданнями на кшталт: «Вчора вночі я мало спав», «Зараз дуже багато роботи», «На мене вплинула зміна погоди» або «Я не отримую достатньо вітамінів». Однак під час досліджень, присвячених біології людини, нервовій системі та психології, я побачив, що втома не завжди є наслідком недосипання чи фізичного перенавантаження. Справжня втома має психічний характер, і її джерело лежить набагато глибше.

Іноді, коли ваш мозок і нервова система тривалий час перебувають у стані «настороженості», ви постійно відчуваєте виснаження. Не усвідомлюючи цього, ви ніби перетворюєте свій розум на невидиме поле бою. Ваше тіло може сидіти в зручному кріслі, але ваш розум воює на фронті. То що ж саме означає цей стан «постійної готовності», який так виснажує нервову систему та потроху роз’їдає людину зсередини?

Прагнення до контролю

Однією з найбільших ілюзій сучасного життя є думка, що ми можемо контролювати все. Постійне обмірковування всього, спроби передбачити майбутнє, прагнення догодити всім або постійний самоконтроль непомітно виснажують розум. Навіть якщо ви цього не усвідомлюєте, той величезний комп’ютер, що працює у фоновому режимі, тобто ваш мозок, постійно генерує відчуття загрози. Поки у вашій голові крутяться такі питання, як «А що, якщо справи підуть не так?», «А що, якщо я зроблю помилку?», «А що, якщо про мене погано подумають?», ваш первісний мозок вважає, що у зовнішньому світі точиться боротьба за виживання.

Ця ситуація схожа на те, якби ви до кінця натиснули на педаль газу в автомобілі з повністю затягнутим ручним гальмом. Автомобіль не рухається ні на міліметр, ззовні здається, що він стоїть на місці, але двигун працює на повну потужність, витрачаючи величезну кількість енергії та вичерпуючи свої ресурси. Ось у чому полягає таємна причина того, що ввечері, навіть не роблячи нічого, ви почуваєтеся виснаженими, наче мішок, і чому не минає ця хронічна втома. Ваш мозок і нервова система постійно перебувають у стані підвищеної готовності, отримуючи сигнал «ми в небезпеці».

Заспокоєння нервової системи

Суспільство вчить нас, що коли ми втомлюємося, нам потрібно йти спати. Однак згадайте, скільки разів ви спали 8–9 годин, а прокидалися з м’якого ліжка важкими, як камінь, і втомленими. Чому? Бо відпочинок — це не лише сон. Навіть якщо ви заснули тілом, але та боротьба у вашому розумі не закінчилася, ви й у снах продовжуєте залишатися насторожі.

Іноді розуму теж потрібно отримати сигнал: «Ти вже в безпеці». Справжній відпочинок починається з того великого сигналу «безпеки», який надходить до розуму ще до розслаблення м’язів. Доки ви не прошепотите своєму мозку, що він у безпеці, навіть найзручніше ліжко у світі не зможе позбавити вас психічної втоми.

Змінити своє життя, прожити його більш спокійно, успішно та з почуттям задоволення — це спільне бажання всіх нас. Однак більшість із нас шукає ці зміни у зовнішньому світі, в обставинах або в інших людях. Вже близько 40 років я розмірковую, досліджую та практикую те, як людина може тренувати власний розум. Наприкінці цієї довгої подорожі я дійшов висновку, що ключ до перетворення життя можна пояснити одним поняттям: «Ментальні команди».

Зміни починаються не стільки з зовнішніх умов, скільки зі зміни команд, які ви подаєте своєму мозку. Внутрішнє перетворення відбивається на всьому вашому подальшому житті.

Потенціал, що міститься в мозку

У суєті повсякденного життя ми вважаємо, що нас обмежують зовнішні чинники. Натомість насправді нам слід зосередитися на потенціалі, який вже існує в нашому мозку. Як дослідник, що замислюється над тренуванням власного розуму, я неодноразово переглядав деякі популярні фільми та серіали, присвячені розумовому потенціалу. Однак те, що справді вразило мене в цьому процесі, — це аж ніяк не якась чарівна пігулка чи штучний стимул іззовні. Насправді на мене найбільше вплинув той величезний і чистий потенціал, який вже існує в людському мозку і є вродженим.

Людський розум — це немов безмежний океан, що чекає на своє відкриття; зазвичай ми використовуємо лише дуже невелику частину цього потенціалу. Рішення проблем, з якими ви стикаєтеся, ваша творчість і стійкість — все це вже існує не в якихось зовнішніх чудесах, а в глибинах вашого розуму. У ту мить, коли ви перестанете шукати рятівника у зовнішньому світі, почнеться процес пробудження тієї прихованої сили, що є всередині вас.

Спочатку змінитися в думках, а потім у житті

Тривалі зміни відбуваються не ззовні всередину, а від розуму до життя. Пам’ятайте: людина спочатку змінюється у своєму розумі, а потім — у своєму житті. Жодний успіх, у який ви не переконані внутрішньо, який ви не розвинули й не дозріли у своєму розумі, не може бути тривалим у зовнішньому світі. Коли ви почнете тренувати потенціал свого мозку за допомогою правильних команд, ця внутрішня хвиля відіб’ється на вашій поведінці, рішеннях та стосунках.

Не оцінюйте себе лише через свої минулі помилки чи недоліки; у вас всередині є ваша неймовірна версія, яка чекає на те, щоб проявитися завдяки правильним командам. Якщо ви хочете змінити своє життя, спочатку вам слід повністю оновити ті невидимі команди, які ви подаєте своєму мозку.

Найважчий тягар, який ми несемо з собою на життєвому шляху, — це уявлення, які ми плекаємо про себе. Стіни, які ми зводимо у своєму розумі щодо того, хто ми є, чого можемо досягти або чого ніколи не зможемо зробити, сильніші за всі перешкоди зовнішнього світу. Я був свідком тисяч людських історій і щоразу стикався з однією й тією ж вражаючою істиною: уявлення людини про саму себе не завжди відображає всю правду. Іноді, дивлячись на себе, ми бачимо лише свої недоліки, помилки та те, чого ще не досягли. Проте такий погляд схожий на те, ніби, поглянувши лише на маленьку кімнату величезного палацу, що залишилася в темряві, ми оголошуємо весь палац руїною. Якщо щоразу, дивлячись у дзеркало, ви перераховуєте свої недоліки, це означає, що ви потрапляєте в пастку тієї великої ілюзії, яку вам підкидає ваш розум.

Може стати найбільшою силою завтрашнього дня

Один із найпрекрасніших секретів життя полягає в тому, що людина — це динамічна істота, яка постійно змінюється в часі та просторі. Та риса, яку ви сьогодні вважаєте своїм недоліком, слабкістю чи дрібницею, у потрібний час і в потрібному місці може перетворитися на одну з ваших найсильніших сторін.

Наприклад, ви можете вважати себе слабкою людиною через те, що маєте дуже чутливе серце; проте настане день, коли завдяки цій чутливості ви налагодите зв’язки на такій глибині, якої ніхто інший не зміг би досягти, і станете чудовим лідером або неповторним другом. Сьогодні ви можете критикувати себе за те, що, будучи надто скрупульозним, дієте повільно; однак завтра ця скрупульозність стане вашою найсильнішою стороною, яка приведе вас до бездоганності у найважливішому проєкті вашого життя. Головне — не відкидати те, що є у вас, а знати, як обробляти це за допомогою розумових команд. Необроблений діамант на перший погляд може здаватися лише звичайним каменем. Його цінність полягає в тому, що його оброблено під правильним кутом. Ви теж повинні навчитися обробляти себе у власному розумі під правильним кутом.

Чекає на розкриття

Не оцінюйте себе лише за тим, яким ви є сьогодні. Усередині вас є ще одна версія вас самих, з якою ви ще не познайомилися. Це ви — той, хто подолав свої страхи, має високу самооцінку, знає, чого хоче, позбувся тягаря минулого і став господарем власних думок. Ця людина не десь далеко, а саме зараз — у вас всередині, чекаючи, коли зможе проявитися.

Коли ви садите насіння в землю, ви ж не дивитеся на нього лише в його поточному сухому й крихітному вигляді й не кажете: «З цього нічого не вийде». Ви знаєте, що коли воно зустрінеться з правильним ґрунтом, правильною кількістю води та сонцем, то потенціал того величезного платана, що криється в ньому, розкриється. Ось так само і з людським розумом. Якщо ви оцінюєте себе лише через сьогоднішні перешкоди, сьогоднішні страхи або сьогоднішнє економічне та соціальне становище, то ви чините несправедливість щодо того платана, що криється у вас всередині.

Перетворення починається зі зміни вашого ставлення до себе. Коли ви вирішите ставитися до себе з турботою, сприймати свої помилки як досвід і, що найголовніше, давати своєму мозку нові, сильні та конструктивні команди, та прихована версія вас крок за кроком вийде на світло. Чим більше ви вірите в себе і плекаєте той величезний потенціал у своєму розумі, тим більше життя відкриватиме для вас дивовижні можливості, що відповідають вашій новій версії.

Залежність — це, одним словом, слабкість. Це нездатність людини керувати власною волею, повне виведення з ладу механізму прийняття рішень. Сьогодні багато людей живуть так, ніби перейшли на автоматичний режим. Хтось залежний від соціальних мереж, хтось — від певних людей, а хтось — від телевізійного екрану…

Зокрема, соціальні мережі притягують людей до себе немов магніт. За цим стоїть такий алгоритм, що він непомітно затягує вас; він знає краще за вас, що вам подобається. Наприклад, у TikTok вам потрапило відео, і ви подивилися його лише кілька секунд — і все, ви в пастці! Алгоритм один за одним висипає перед вами варіанти, які вам до вподоби. Піднімаєте голову — а минуло вже три години!

Я запитую вас: що б ви змогли зробити за три години? А коли озираєтеся назад, бачите лише повне ніщо. Ви кажете: «Чого я навчився за ці три години?» — нічого! Час, повністю змарнований. Звісно, соціальні мережі можна використовувати й у позитивному ключі; вони стають засобом комунікації. Але якщо їх використовують лише для того, щоб вбити час, то, на мою думку, це вже залежність.

Нехай не буде мети існування

Не лише технології, а й потреба у прив’язаності до людей займає значне місце в нашому житті. Люди прив’язуються так, ніби ця людина — єдина мета їхнього існування. Почуття залежності від когось насправді свідчить про внутрішню порожнечу. Оскільки людина не відчуває щастя всередині себе, вона вважає, що стане щасливою, коли ця людина зателефонує або надішле повідомлення.

У той момент, коли ви передаєте іншій стороні повідомлення «Я не можу бути з кимось іншим, я залежу від тебе», ви втрачаєте цю людину. Адже думки завжди стають реальністю. Чим більше ви боїтеся, що «я втрачу», тим більше ваш мозок втілює ту втрату, на якій ви зосереджуєтеся. Спочатку ви повинні полюбити себе, стати цілісною особистістю. Коли ви поважаєте себе і вважаєте себе досконалим, людина навпроти також поважатиме вас і не захоче розлучатися з вами.

Не забивайте підсвідомість, наче смітником

Те саме стосується і телевізійної залежності. Коли ви сидите перед телевізором, ви нічого не обираєте; ви дивитеся те, що вам показують. Безцільне сидіння перед екраном гіпнотизує людину.

Телебачення чи соціальні мережі — це, по суті, втеча від реальності. Коли в житті виникають економічні, соціальні чи сімейні проблеми, люди занурюються в екран і забувають про все. Однак це не вирішує проблем, а лише відкладає їх на потім. Якщо ж ви будете активно боротися з ними та шукати шляхи їх вирішення, то станете щасливішими. Ми повинні обмежити час перегляду телевізора певною кількістю годин.

Деякі люди дивляться одні й ті самі новини з ранку до вечора. Щоб якась подія мала новинну цінність, 90 % її змісту має бути негативним. Ви залишаєте телевізор увімкненим і наповнюєте свою підсвідомість цими негативними новинами, наче сміттям. Це залежність, яка руйнує вашу психіку.

Ми можемо чогось бажати. Так само, як у нас є свої плани, так і у Всесвіту є свої плани. Наприклад, ми можемо прагнути просунутися в кар’єрі, отримати підвищення. Іноді те, чого ми прагнемо, може не здійснитися саме тоді, коли ми цього хочемо. Не слід одразу ж сприймати те, що бажане не збувається, як щось погане.

Нетерплячість може завадити нам робити успішні кроки. Не слід перешкоджати тому, що має статися, негативними думками на кшталт «Всесвіт мене не любить» чи «Бог мене не любить». У нас є свої плани, але у Всесвіту теж є свій план. План Всесвіту — найідеальніший план. Коли ми озираємося на минуле й дивимося на події з ширшої перспективи, ми можемо зрозуміти, що час виникнення деяких речей, а то й їхня відсутність, виявилися для нас найкращим варіантом. Про все, що спочатку ми сприймали як погане через те, що цього не сталося, згодом ми можемо сказати: «Добре, що цього не сталося».

Довіряйте планам Всесвіту

Всесвіт завжди готує для нас найідеальніший план. Хоча в той момент ми цього й не усвідомлюємо… Ми, мабуть, часто просили Всесвіт про ідеального партнера, роботу чи дитину. Іноді, коли ми прагнули знайти партнера, з’являлася робота, а коли прагнули роботи — з’являвся партнер. Всесвіт завжди краще за нас знає, що для нас найкраще. Іноді те, чого ми прагнемо, не є тим, що на даний момент йде нам на користь або допоможе нам рухатися вперед. Тому нам слід довіряти плану Всесвіту.

Все владнається. Те, що трапляється з вами в цей час, служить вашому розвитку. Це для того, щоб ви могли вдосконалитися. Якщо щось не виходить, скажіть: «Мені все одно». Це обов’язково станеться. А якщо й тоді не вийде, будьте впевнені: у Всесвіту є для вас кращий план. Зі спокоєм і терпінням довіряйте собі та планам Всесвіту.

Дуже важливо триматися подалі від егоїстичних бажань та настроїв на кшталт «тільки мені, мені, мені». Коли ви чогось прагнете, то просіть про це так, щоб це пішло на користь усім — це забезпечить виконання вашого бажання. Всесвіт дасть вам те, чого ви прагнете, з лишком.

У житті кожного з нас є автоматичні дії, звички, що сформувалися ще в дитинстві, та наші упередження. Скажімо, вам не подобається якась страва. Це не рішення, яке ви приймаєте в ту мить; це результат упереджень або досвіду, що сформувалися ще з дитинства. Такі фактори, як спосіб виховання, структура сім’ї та оточення, — усі вони впливають на те, яке рішення ви приймаєте в цей момент.

Щоб запрограмувати свою підсвідомість відповідно до наших поточних бажань, суджень та цілей, нам спочатку потрібно дізнатися, як до неї дістатися. Шлях до програмування підсвідомості пролягає через «мозкові хвилі». У мозку постійно відбувається електрична активність, і прилад ЕЕГ реєструє цю активність. Форму зареєстрованої електричної активності нейронів називають «мозковими хвилями». У нашому мозку, в основному, є чотири типи хвиль:

Бета-хвилі: Бета-хвилі мають частоту 15–40 Гц на секунду. Це стан повної бадьорості та усвідомленості. Ці хвилі спостерігаються у станах максимальної ясності свідомості, а також під час переживання таких сильних емоцій, як гнів, страх чи хвилювання.

Альфа-хвилі: Альфа-хвилі мають частоту 9–14 Гц за секунду. Це стан глибокого розслаблення, але при цьому людина залишається у свідомості. У мозку ці хвилі спостерігаються під час медитації, глибокого розслаблення тощо.

Тета-хвилі: Тета-хвилі спостерігаються у станах, коли наш розум перебуває у несвідомому стані. Їхня частота становить 5–8 Гц за секунду. Це стан сонливості, млявості та перша фаза сну. Ці хвилі також можна спостерігати у стані глибокого гіпнозу.

Дельта-хвилі: Дельта-хвилі мають частоту 1,5–4 Гц. Це стан глибокого сну мозку.

Коли мозок перебуває у «бета»-стані, людина знаходиться у цілком бадьорому стані. Це ми називаємо «станом свідомості». Ми думаємо, розмовляємо, приймаємо рішення, вирішуємо проблеми, будуємо плани, діємо… Коротше кажучи, це той стан розуму, в якому ми переважно перебуваємо у повсякденному житті. Щоб закріпити в підсвідомості нові образи та переконати її, мозок повинен перебувати на «альфа»-частоті; тіло при цьому знаходиться в досить розслабленому стані, але можна сказати, що це стан мозку безпосередньо перед засинанням. За допомогою сеансів медитації ми можемо розслабити тіло та налаштувати мозок на альфа-частоту. На альфа-частоті наша свідомість, яка виконує роль «охоронця» нашого мозку, може вимкнутися. Таким чином, ми можемо завантажувати в підсвідомість бажані образи та встановлювати нові програми. Момент, коли ми кажемо собі: «Давай поміркую, мені треба подумати, побуду на самоті…», — це час заспокоїтися, це той момент, коли нам потрібна медитація, щоб перейти в альфа-фазу.

Коли у нас прискорене серцебиття, коли ми роздратовані або дуже схвильовані, не слід приймати рішення — спочатку треба трохи заспокоїтися та обміркувати ситуацію. Адже коли ми глибоко вдихаємо й заспокоюємося, до нашого мозку надходить більше крові, і ми можемо краще проаналізувати ситуацію. Але нам потрібно помічати такі моменти та вміти правильно керувати своїми емоціями, коли ми розлючені. У ризикованих ситуаціях ми повинні правильно керувати своїми емоціями.

Які недоліки ви бачите в собі? Відсутність впевненості в собі, брак концентрації чи шкідливі звички, такі як куріння… Ви можете змінити все це. Але зробити це маєте самі. Спочатку ви самі повинні цього захотіти. Я не дуже рекомендую такі методи, як гіпноз. Я вважаю, що завдяки природній усвідомленості та вашим власним втручанням у підсвідомість ви станете здоровішими. Ви можете досягти цього самостійно.

Помилки, які ви робите, непомітно накопичуються у вашій підсвідомості. Ви не зможете помітити ці накопичення за дуже короткий час. Вам доведеться налаштуватися на тривалий процес і почати з того, що скажете: «Відсьогодні я змінююся». Тому вам доведеться копати колодязь голкою.

Наше нинішнє ставлення до грошей сягає ще дитинства. Наша здатність заробляти гроші формується під впливом програм, закладених у нас ще в дитинстві. Думки, шаблони, словесні навіювання, наслідування тощо стають визначальними параметрами нашого ставлення до грошей. Наші стосунки з грошима формуються відповідно до наших шаблонів мислення. Як правило, діти з заможних сімей, за винятком окремих випадків, досягають економічного успіху в тій справі, якою займаються. Адже у висловлюваннях їхніх батьків завжди присутні позитивні фрази щодо заробляння грошей. Заможна людина не має негативних думок щодо того, що її дитина заробляє гроші.

Як правило, сім’ї з низьким рівнем доходу або бідні сім’ї, за винятком окремих випадків, використовують обмежувальні висловлювання щодо ставлення своїх дітей до грошей. Людина може досягти економічного успіху лише тоді, коли зможе вийти за межі сімейних стереотипів. Менталітет людини, яка перебуває у стані дефіциту та нестачі, зводиться до думки: «Я покрию свої витрати, сплачу рахунки, подбаю про свою сім’ю — і таким чином стану щасливою». Оскільки вона мислить саме так, вона не може вийти за межі встановлених нею обмежень. Натомість людина, яка має свідомість багатства та достатку, думає про мільйони доларів і тому має можливість їх досягти.

Обирайте зразки для наслідування

Наша основна думка щодо грошей має бути такою: гроші — це засіб для комфортного життя. Тобто вони самі по собі не є метою і не повинні нею бути. Одним із факторів, що заважають щастю, є економічні проблеми. Про гроші можна думати як про паливо для автомобіля. Якщо ми хочемо, щоб автомобіль рухався і безперешкодно просувався вперед, нам потрібно мати достатньо палива. Отже, ми теж повинні знайти власні способи добре заробляти гроші та розвиватися, щоб мати достатньо палива для комфортного життя.

Протягом одного дня через наш мозок проходить у середньому 60 тисяч думок. Якщо ми зможемо контролювати їх і усвідомлювати, то, як і в багатьох інших сферах нашого життя, досягнемо успіху й у питаннях, пов’язаних з грошима. Людина, яка звільнилася від свідомості дефіциту та нестачі завдяки усвідомленню, звільниться також від нав’язаних їй шаблонів і зможе направляти свої стосунки з грошима так, як вона того бажає. Для цього людині, можливо, доведеться обрати для себе нові зразки для наслідування. Буде корисно читати біографії економічно успішних, заможних, підприємливих у діловому житті людей та слідувати їхнім шляхам. Наприклад, Дональд Трамп був сином дуже заможної родини. У нього були мільярди доларів. Але його родина зазнала фінансового краху. Проте, незважаючи на все, Трамп за дуже короткий час знову став володарем мільярдів доларів. Адже усвідомлення багатства, яке для нього було цілком звичним, ніколи не зникало і завжди було активним. 90 % нашого суспільства схильні сприймати багатство як божественне диво, що спаде з неба. Стати багатим швидким шляхом — мрія більшості людей. Натомість більшість тих, хто зараз посідає найвищі позиції у світових економічних рейтингах, стали багатими, заробляючи копейку за копійкою та наполегливо працюючи.

Ви повинні заплатити за це

Ще один спосіб налагодити стосунки з грошима — це встановити чесний діалог із ними. Не обманюймо себе: гроші є важливим інструментом у житті людини. Звісно, гроші необхідні. Вони є одним із незамінних чинників, що забезпечують високий рівень добробуту людини. Не слід говорити: «Я взагалі не люблю гроші». Якщо ви скажете комусь: «Я тебе взагалі не люблю», — чи полюбить вас ця людина? Звісно, що ні. Тоді й гроші вас не любитимуть, не прийдуть до вас. Якщо ви скажете: «Гроші для мене не мають жодного значення», то й гроші не зважатимуть на вас. Існує також звичка зневажати поняття багатства. Такі висловлювання передають мозку такий сигнал, і мозок думає: «Багатство — це погано, тож я не буду робити свого господаря багатим». Тому ми завжди маємо навіювати своєму мозку позитивні думки та шаблони щодо грошей. Так само, як коли ви ставитеся до людей позитивно, то й вони ставляться до вас позитивно, так само і наші стосунки з грошима. Так само, як ми спілкуємося з людьми, так само ми повинні спілкуватися і з грошима. Гроші не притягують тих, у чиїх головах панують негативні думки про них. Ви повинні бути позитивними. Ваші межі щодо грошей мають бути високими. Ви повинні вірити, що за гроші треба працювати. Якою б не була ваша робота, ви виконуватимете її якнайкраще. Так само, як позитивними думками ми притягуємо любов і здоров’я, так само можемо притягувати й гроші. Ні в якому разі не чекайте, що гроші впадуть з неба. За це треба заплатити. Ця плата — це праця. Не кажіть: «Ми працювали й трудилися, але гроші до нас не прийшли». Пам’ятайте, що все має свій час. Деякі люди, незважаючи на всі свої зусилля, дуже пізно знаходять добробут. Вони отримують гроші дуже пізно. Але рано чи пізно, у певний момент свого життя, вони можуть досягти бажаного. Усе має свій час. Всесвіт визначає цей час. Потрібно чекати з терпінням і впевненістю.

Хвороба виникає в тих випадках, коли зв’язок між розумом і тілом порушений. Важливо усвідомити цю проблему у взаємодії. Якщо розглядати хворобу як сигнал про помилку, який надсилає нам тіло, і спрямувати свою увагу на ті шаблони мислення, що породжують хворобу в нашому розумі, ми зможемо вирішити проблему в корені.

Якщо 10 % причин захворювань зумовлені генетичною схильністю, то 90 % — нашим способом мислення. Ми повинні вміти контролювати свій спосіб мислення з максимальною усвідомленістю та виявляти ті шаблони мислення, які спричиняють захворювання. Ми повинні закріпити в своєму мозку ті шаблони мислення, які забезпечують нам здоров’я та допомагають його зберегти.

Щоб мати здоровий психічний стан, ми повинні задовольняти потреби мозку. Для гарного фізичного стану, високого рівня енергії та гарного настрою необхідно сформувати в мозку позитивні моделі мислення. Завдяки внутрішньому діалогу, побудованому на позитивних висловлюваннях, ми можемо зберегти своє здоров’я. Важливо, щоб наші навіювання були позитивними. Якщо ми наповнюємо свій мозок негативними думками, що можуть спричинити хворобу, ми самі себе робимо хворими. Гормони стресу, що утворюються внаслідок негативних навіювань, провокують розвиток багатьох захворювань, таких як серцево-судинні хвороби, рак та алергія. Чим здоровішим і позитивнішим є мислення, тим здоровішим і енергійнішим стає тіло, і тим рідше ми хворіємо.

Не наповнюйте себе негативними думками

Мозок серйозно ставиться до кожної команди, яку отримує. Наприклад, навіть якщо ми міркуємо за абсурдною логікою, мовляв, «якщо двері будуть відчинені, я захворію», наш розум, не зважаючи на те, наскільки безглуздою є ця думка, намагатиметься виконати надану команду, і ми можемо захворіти. Те саме стосується твердження: «У моїй родині є випадки раку, тож я теж захворію на рак». Це означає задавати мозку ціль, навантажувати його негативними думками. Натомість, якщо людина не згадує слово «рак» і вірить, що буде сильною та здоровою, вона не запрошує хворобу до себе. Навіть те, що людина не згадує назву хвороби, запобігає її притягненню до себе.

Людина завжди пожинає те, що посіяла. Якщо у людини є якась хвороба, то для одужання вона спочатку повинна змінити спосіб мислення. Біль у попереку, захворювання, що порушують роботу імунної системи, та багато інших хвороб виникають через гормони, що виробляються мозком. Якщо «сіяти» в мозок позитивні думки, то й результати будуть позитивними. Якщо «сіяти» хворобу — пожнемо хворобу. Якщо «сіяти» здоров’я — пожнемо здоров’я. Не звинувачуючи нікого у причинах наших хвороб, нам потрібно змінити спосіб мислення та внутрішній діалог.

Як сформувати менталітет мільйонера, починаючи з нуля? Чи багатство — це лише гроші? Якщо почати з другого питання, відповідь коротка: багатство — це не лише гроші. Успіх людини, те, чого вона досягла, і те, що вона залишила після себе у цьому світі, — це теж багатство. Тобто книги, які вона написала, — це теж багатство. Допомога, яку вона надала людям, — це теж багатство. Її внесок у цей світ — це теж багатство. Інвестиції, які вона зробила в себе, у свою особистість та свій менталітет, — це теж багатство.

Тобто багатство — це не лише гроші. Гроші потрібні. Вони значно полегшують життя. Вони необхідні для досягнення успіху, як і для багатьох інших речей — це правда. Але перш за все це лише засіб. На мою думку, гроші не повинні бути самоціллю. Коли ви робите гроші своєю метою, вони від вас тікають.

Будьте чіткими

Але якщо ви подумаєте так: «Я хочу заробляти багато грошей, бо хочу допомагати людям. Я хочу заробляти багато грошей, бо хочу забезпечити свою сім’ю». «Я хочу заробляти багато грошей, бо не хочу залежати від когось» — якщо ви придумаєте ще такі приклади і чітко визначите для себе, на що ви будете витрачати свої гроші, гроші самі прийдуть до вас.

Адже ви знаєте, що робити. Якщо ви просите грошей заради егоїстичних бажань, гроші до вас не прийдуть — це очевидно. Ніщо не відбувається за один день. Ніхто не може одразу піднятися на вершину. Подивіться, наприклад, на життя тих мільйонерів, на життя людей, які досягли успіху.

Насамперед — терпіння!

Звичайно, за два дні нічого не трапиться… І якщо є люди, які за два дні здаються успішними, будьте обережні: вони за ці ж два дні досягають найнижчої точки. Бо в них немає основи, немає фундаменту. Як ви знаєте, є пісні, які стали хітами за два дні, стають популярними. А через 6 місяців про цих виконавців уже ніхто не згадує. Так само і тут. Але є й такі виконавці, які вже 30–40 років залишають свій слід у Туреччині. Отже, щоб досягти успіху та багатства, треба йти крок за кроком. Треба уявляти собі, ніби піднімаєшся сходами. Треба щодня просуватися трохи вперед.

Іноді потрібен досвід, іноді — удача, іноді — бачення. І все це має поєднатися. Але перш за все, звичайно, треба бути терплячим. У наш час терпіння — це те, чого людям бракує найбільше. Усі хочуть отримати все негайно, швидко, але нічого не роблять. Спочатку — терпіння!