Секрет передачі повідомлень у підсвідомість

Наш мозок використовує мову, яка значно відрізняється від тієї, про яку ми зазвичай думаємо. Окрім логічних і простих речень, які ми будуємо у повсякденному житті, мозок має свій особливий спосіб спілкування. Ця мова набагато сильніша за слова. Адже підсвідомість керується не стільки словами, скільки відчуттями, образами та повтореннями.

Багато людей задаються питанням, чому в їхньому житті повторюються одні й ті самі цикли. Насправді відповідь досить проста: мозок сприймає як реальність те повідомлення, яке отримує найчастіше, і починає діяти відповідно до нього. Навіть якщо на свідомому рівні ми думаємо про щось інше, підсвідомість діє відповідно до тих повідомлень, які вона отримує. Ось чому навчитися розмовляти мовою мозку — це найефективніший спосіб змінити своє життя.

Часті та інтенсивні повторення

Мова мозку: він працює за допомогою візуальних образів, символів, емоцій та повторень. Коли ви лише подумки промовляєте якесь слово, ваш мозок сприймає це як короткочасну інформацію і швидко забуває. Але коли ви підкріплюєте те саме слово сильною емоцією та яскравим образом, для вашого мозку це стає «реальністю». Наприклад, речення «я успішний» може залишитися в свідомості як звичайні слова. Але коли ви уявляєте себе на сцені під оплески або після досягнення своєї мети, ваш мозок фіксує цю сцену так, ніби це справді сталося.

Ось найефективніший спосіб передачі повідомлення підсвідомості: повторювати слова знову і знову, підкріплювати їх емоціями та, по можливості, ілюструвати візуальними образами. Адже мозок сприймає повторювані повідомлення як своєрідний код реальності. Чим частіше й сильніше ви повторюєте, тим швидше ваша підсвідомість сприймає це повідомлення.

Нехай ваші повідомлення будуть чіткими

Ще одним важливим моментом тут є чіткість повідомлення. Нечіткі, нерішучі або негативні висловлювання не є ефективними на мові мозку. Коли ви кажете: «Я не хочу зазнати невдачі», ваша підсвідомість насправді сприймає лише частину «зазнати невдачі». Адже її мова не розрізняє «негативних суфіксів». Тому ваше повідомлення завжди має бути позитивним, коротким і сильним.

Отже, секрет передачі повідомлень підсвідомості полягає в тому, щоб підібрати правильні слова, наповнити їх емоціями та терпляче повторювати їх. Коли ваш мозок сприйме це повідомлення як реальність, уся ваша поведінка, звички і навіть біохімія організму почнуть формуватися відповідно до цього нового переконання.

Пам’ятайте: ваш мозок розуміє не ту повсякденну мову, яку ви використовуєте, а свою власну, особливу мову. Коли ви почнете розмовляти з ним його мовою, ви зможете стати свідками дивовижних змін у своєму житті. Адже життя — це не що інше, як відображення кодів, які ви записуєте у підсвідомість.

Не думай довго, пиши швидко

Чим менше ви замислюєтеся над написанням мантри, тим швидше ви її пишете, і тоді цей метод дає більш ефективний результат.

Пишіть, не замислюючись. Не думайте, чи це правильно. Це може бути ще ефективніше, якщо ви одночасно слухатимете улюблену музику, занурюючись у глибини своєї підсвідомості.

Дам вам невеличку пораду щодо написання мантри. Припустимо, ви говорите собі: «Я ідеальний». Але ваш внутрішній голос, тобто ваша свідомість, намагається поставити перед вами безліч перешкод, відповідаючи негативними репліками на кшталт: «Ти не ідеальний, у тебе зайва вага, твій ніс неідеальний, у тебе немає нормальної роботи…».

Свідомість — це як наглядач

Свідомість, немов охоронець біля дверей, спочатку пропускає думки, що заходять, крізь сито і часто відхиляє їх за допомогою стійких інтерпретацій. Щоб подолати нашу свідомість, яка створює перед нами бар’єр такими інтерпретаціями, ми можемо досягти успіху, випробувавши певні методи. Наприклад, під час написання мантри одягнімо навушники та послухаємо улюблену музику. Завдяки цьому методу ми відволікаємо свідомість і таким чином пропускаємо свої думки «через бічні двері». Якщо під час промовляння таких мантр, як «Я — надзвичайна, я дуже добре розмовляю англійською, я створюю своє ідеальне тіло», ваша свідомість чинить опір, то це — найприємніша тактика, щоб відволікти її.

Коли музика займає вашу свідомість, вам стає легше дістатися до підсвідомості. Коли ви пишете, не замислюючись, ви можете легко проникнути в підсвідомість. Оскільки підсвідомість схожа на дитину, вона схильна приймати й вірити в усе, що ми говоримо. Вона сприймає наші слова такими, як вони є, не інтерпретуючи й не аналізуючи їх.

Серце людини не бреше

Подумайте про ті повідомлення, які ви передаєте своєю аурою. Коли ви зустрічаєтеся з людьми, якщо ви випромінюєте енергію, яка свідчить про те, що ви хороша людина, вони теж так думатимуть. Адже внутрішнє «я» людини не бреше; якщо вона так каже, то це правда. А тепер уявіть собі зворотне. Якщо ви не впевнені в собі, ви через свою ауру передаєте навколишнім цей брак впевненості та сумніви, що кружляють у вашій голові.

Такі коментарі та порівняння, які ви робите про себе про себе, на кшталт «Я не красива, я не розумна, я дурна», відбиваються назовні саме такими, якими вони є, і люди бачать вас саме так, як ви бачите себе. Ви завжди отримуєте відгук на свої думки від оточуючих — позитивний чи негативний!

Прожити ідеальний день

Щоранку ми народжуємося заново. Кожен новий день — це нове народження. Очистіться від упереджень та негативного досвіду минулого і проживіть цей день так, ніби «ваше життя триває лише один день». Що це означає? Висловлюйте свою любов, висловлюйте свої почуття, робіть те, що хочете, не відкладайте на потім, робіть те, що хочете робити, бачте те, що хочете бачити, і використовуйте кожну секунду цього дня на повну.

Перед сном скажіть собі: «Сьогодні я провів чудовий день». Суть нашої життєвої мети — це розвиток. Наша мета має полягати в тому, щоб щодня підніматися на щабель вище, розвиватися в інтелектуальному, матеріальному та емоційному плані. Щоб розвиватися в усіх сферах і піднімати планку, ми маємо використовувати свій потенціал.

Наче дивишся відео

Насправді секрет успіху дуже простий. Припустимо, ми прожили день, настала ніч, ми лягли в ліжко і займаємося медитацією. Ми розслабляємося і аналізуємо день. Потрібно уявити собі кожен час, кожну хвилину, кожну секунду цього дня, починаючи з ранку, ніби переглядаючи відео. Після цього давайте перемотаємо це відео назад, розмірковуючи над тим, як би все мало бути в ідеалі.

Можна подумати так: насправді, в ідеалі нам слід було прокинутися о восьмій? Ми прокинулися о дев’ятій. Що ми пропустили? Ми пропустили заняття спортом, гаразд. Гаразд, а тепер давайте перемотаємо відео назад і уявімо таке: ми прокинулися о восьмій ранку, позаймалися спортом, почали день здоровими та бадьорими, смачно поснідали, не їли тих продуктів, яких не слід було їсти. І ми написали ідеальний день у тому вигляді, яким уявляли його в голові. Ми прожили той день, уявили його саме таким і відправили у Всесвіт у такому вигляді.

Ми повинні бачити свої недоліки

Плануючи наступний день, ми повинні планувати свої справи саме таким чином. Ввечері слід підбити підсумки попереднього дня. Якщо того дня ми посварилися з кимось, то маємо пробачити їх і вигнати негативні сценарії зі свого розуму. Щоб проблеми не перетворилися на хронічні, не варто тримати їх у голові — потрібно викинути їх із системи, у смітник, поки вони ще свіжі. І, як це має бути, уявляючи та проживаючи все так, як у наших мріях та ідеалах, ми повинні подавати мозку ідеальний сценарій. Тобто ми повинні надсилати всесвіту ідеальний сценарій. Таким чином, щодня роблячи ще один крок вперед, ми наближаємося до «ідеального я». Побачивши свої недоліки, ми прагнемо їх усунути.

Успіх — це саме таке явище, яке можна досягти щодня невеликими кроками. Людина ніколи не може досягти успіху за один день. А навіть якщо їй це й вдасться, то через відсутність фундаменту ця будівля незабаром завалиться. Щоб досягти тривалого успіху, потрібно щодня додавати до нього ще трохи.

Щоб досягти кращого результату, треба працювати більше, а щоб випередити інших — ще більше й ще більше… Успіх вимагає самопожертви. У нас буде власний план, ми будемо йти за своїм планом і мріями, але також поважатимемо плани, які Всесвіт підготував для нас. Ми завжди будемо відкриті до того, щоб прийняти їх.

Не виховуйте свою дитину в акваріумі

Мами й татусі, ви не є охоронцями своїх дітей у цьому світі. Ви — лише наставники для своєї дитини. Замість того, щоб робити все за неї, направляйте її. Доручайте їй обов’язки. Не ігноруйте її лише тому, що вона ще маленька. Допомагайте їй, але лише як наставники… Вона навчиться жити самостійно, стояти на власних ногах, а ви завжди будете її наставниками.

Ні в якому разі не забувайте, що ваша дитина — це окрема особистість. Особистість зі своїм характером, своїми почуттями, своїми бажаннями, своєю генетичною будовою, своїм мозком і своєю індивідуальністю… Ви повинні поважати її бажання та її особистість. На жаль, найпоширенішою помилкою батьків є надмірна опіка. Дитину не можна виховувати в акваріумі та на ваті.

Не дозволяйте вашій дитині виростати в акваріумі. Наприклад, у нас є рибка в акваріумі. Випустіть у океан ту рибку, яка виросла в акваріумі й ніколи не бачила океану… Чи зможе вона вижити? Риби, що виросли в акваріумі, гинуть за хвилину після випуску в океан. Ось так само, коли ви ізолюєте свою дитину від усього навколишнього, створюючи для неї інше середовище, вона може стати асоціальною.

І він теж колись вийде на волю!

Якщо ми, як у цьому прикладі, не випускатимемо наших дітей на вулицю, щоб вони не забруднилися чи не вплуталися в бійку, і перешкоджатимемо їм набувати життєвого досвіду, ми ускладнимо їм адаптацію до реального життя. Пам’ятайте: ваша дитина одного дня виросте і вийде на вулицю.

Нехай ваша дитина змалку вчиться ділитися, вчиться любити, вчиться вести діалог, вчиться спілкуватися з іншими людьми. Усе це формується саме в ранньому віці.

Якщо ви, керуючись бажанням захистити свою дитину, будете виховувати її у скляній бульбашці, це ніяк не піде їй на користь. Навпаки, ви виховаєте дитину, яка згодом не матиме впевненості в собі, буде асоціальною та не зможе адаптуватися до суспільства. Виховання, засноване на надмірній опіці, може негативно позначитися на дітях у майбутньому. Дозвольте дітям пізнати реальне життя, яке ми вважаємо «поганим». Якщо дитина зіткнеться з труднощами, вона згодом стане сильнішою. Вона набуде сили, щоб боротися з реальним життям. Пам’ятайте: погане — це насправді добре!

Ви — лише провідник

Надмірна опіка завдає величезної шкоди особистому розвитку дитини. Якщо виростити птаха в клітці, а потім випустити його в дику природу, він не виживе. Його з'їдять вовки чи птахи. З дитиною те саме. Якщо ви виростите дитину в закритому середовищі, не дозволяючи їй спілкуватися з кимось, якщо ви перешкоджатимете її спілкуванню з людьми, боячись, що вона навчиться чогось поганого, то згодом дитина стане асоціальною і не зможе пристосуватися ні до чого. Дитину потрібно виховувати в нормальних і природних умовах. Дитина буде б'тися, а коли доведеться, то й захищатиме себе… Ви самі навчите свою дитину захищатися.

Допомагайте дитині під час навчання, але не виконуйте завдання за неї. Дитина має виконати домашнє завдання сама. Ви не для того там, щоб виконувати завдання. Ви лише наставник, ви лише той, хто надає підтримку. Ви не та людина, яка має виконувати завдання; ви повинні навчити дитину, що вона має це зробити сама і яким чином їй слід це робити. Часто батьки йдуть шляхом найменшого опору — виконують домашнє завдання самі. Дитина від цього нічого не виграє. Якщо дитина одягається, дайте їй одягнутися самостійно, просто покажіть, як це робити. Якщо вона проливає їжу на себе під час трапези, нехай проливає. Згодом вона навчиться. Коли дитина робить щось самостійно, у неї зміцнюється відчуття успіху.

Сила слів мантри

Про слова-мантри багато пишуть і говорять. Але чому ж ми пишемо? Чи справді ми знаємо, що і навіщо пишемо? Ці слова, які ми повторюємо щодня, — це лише звичка чи свідомий вибір?

Слова «сьогодні», «досконаліший» та «ми» — ця трійця, по суті, лежить в основі нашого творчого процесу. У цій статті ми пояснимо, чому ми обрали саме ці слова, що вони символізують та який вплив вони мають на нашу підсвідомість.

Чому ми говоримо «сьогодні»?

Підсвідомість схожа на п’ятирічну дитину. Ми повинні використовувати прості, зрозумілі, короткі та конкретні речення, які дитина зможе зрозуміти. Довгі та складні речення підсвідомість не сприймає. Тому мантри мають бути якомога чіткішими та прямими.

Слово «сьогодні» займає особливе місце в цьому контексті. Адже один день — це ніби все життя. Людина народжується, прокидаючись вранці, живе протягом дня, а вмирає, засинаючи вночі. Кожен день ми повторюємо цей цикл. Тому «сьогодні» є дуже важливим. Правильно використати сьогодні — це все одно, що правильно використати все життя.

Якщо відкинути минуле й майбутнє, жити лише сьогоденням і залишатися в моменті, ми зможемо повною мірою використати свою творчу силу.

Стан «більшої досконалості»

Слово «досконаліший» не означає, що ми применшуємо значення або знецінюємо те, що зробили в минулому. Навпаки, ми пишаємося тим, чого досягли до сьогодні. Проте людина завжди може створити щось краще.

Якщо просто сказати «ідеально» і на цьому зупинитися, це зупинить розвиток. Натомість, кажучи «ще ідеальніше», ми відкриваємо для себе нові можливості. Цей вислів підтримує нас на шляху до реалізації нашого потенціалу.

Людина — найдосконаліша істота на світі. Однак важливим є те, чи вміємо ми використовувати цю досконалість? Чи можемо ми повністю реалізувати весь наш потенціал? Вираз «ще досконаліше» — це ключ, що відкриває цей потенціал.

Чому саме «Ми»?

У тілі налічується приблизно 60 трильйонів клітин. Кожна клітина має власну свідомість і чекає на команду. Коли звучить слово «ми», ці клітини об’єднуються, збираються разом і, виявляючи повагу до твоєї сили, починають підтримувати тебе.

Слово «ми» звертається не лише до розуму, а й до серця. Серце — це один із центрів, що упорядковує думки та почуття. Коли ми говоримо «ми», ми об’єднуємо наш мозок, серце, тіло, клітини, душу та силу Всесвіту.

Це єдність. Ми більше не самотні. Енергія нашої родини, оточення, колег по роботі, а також людей у місті та в усьому світі починає діяти разом з нами. «Ми» — це не лише займенник, а й заклик до колективної сили.

Згадати силу творення

Коли ми говоримо: «Сьогодні ми творимо себе кращими», — насправді ми активуємо творчу силу, що є всередині нас. Адже сила, яка нас створила, вклала в нашу душу іскру від себе.

Людина створює свій дім, створює кращу версію себе, створює твори, створює музику, картини, архітектурні споруди. Творчість закладена в природі людини. Звичайно, це не можна плутати з Божим творінням. Але творча сила людини — це сила реалізації власного потенціалу.

Підсумок 35 років досвіду

За вибором цих слів стоїть 35-річний досвід, повторення та спостереження. Я пробував це безліч разів, повторював кожну секунду, кожну соту частку секунди. Сьогодні ми — досконаліші… І врешті-решт я зупинився на такому реченні: «Сьогодні ми створюємо досконаліших себе».

Цим реченням я досягнув результату. Завдяки цій логіці та цій структурі я побачив результат. Жодним іншим методом я не зміг отримати настільки потужну відгуку. Тому я мусив поділитися цим. Адже ця інформація не могла належати лише мені. Якщо Всесвіт надсилає тобі інформацію, то, якщо ти не поділишся нею, він більше її тобі не надішле. Поділ приносить благословення. Сила примножується, коли нею діляться.

Усе обертається навколо слова «ми». Слова «Сьогодні ми створюємо ще досконаліше «ми»» — це і намір, і енергія, і заклик до дії. Це речення — не лише мантра, а й спосіб життя.

Сьогодні, з побажанням створити разом ще досконаліше «ми»…

Як негативне підсвідомість може зруйнувати ваше життя?

Ми вже неодноразово розповідали про силу та особливості підсвідомості. Зараз ми разом розглянемо, як саме негативні думки та негативна підсвідомість впливають на наше життя. Насамперед я хочу почати з питань здоров’я. Чи можете ви уявити, чи може бути здоровою людина, яка протягом усього дня постійно підживлює негативні думки про хвороби? Постійно повторюючи такі негативні думки, як «Я хвора, у моїй родині є такі-то захворювання, у мене, мабуть, високий тиск, у мене, мабуть, діабет, у мене дуже слабка імунна система», ми насправді притягуємо ці негативні явища у своє життя.

Наша підсвідомість сприймає повідомлення, які ми несвідомо надсилаємо їй, як наші бажання. Неважливо, чи це хвороба, чи щось інше — вона просто думає: «Я хочу хвороби». Те, що ви повторюєте, на чому зосереджуєтеся, — саме це ви притягуєте у своє життя. Це механізм, подібний до магніту. Тому ви мусите стежити за своїми думками. Негативні думки діють на наше життя як отрута, з кожним днем змушуючи наше життя витікати з наших рук крапля за краплею.

Як і в питанні здоров’я, так і у стосунках негативні підсвідомі нагромадження впливають на нас негативно. Розум, переповнений нав’язливими думками на кшталт «Мій чоловік мене не кохає, ніхто мене не кохає», ускладнює досягнення щастя. Люди зазвичай вважають, що у спілкуванні найбільше значення мають слова, але насправді все інакше. Ми постійно надсилаємо співрозмовнику повідомлення за допомогою сигналів, що надходять до 60 трильйонів клітин нашого мозку, гормонів, мови тіла, постави та енергії. Під час розмови ми також випромінюємо цю енергію.

Наприклад, коли ви використовуєте позитивні мантри на кшталт «Сьогодні ми створюємо себе ще досконалішими», завдяки силі слова «ми» ваш партнер усвідомлює, що ви є єдиним цілим, і починає поважати вас. Говорячи лише «я» та думаючи егоїстично й егоцентрично, ви не зможете досягти успіху у стосунках. Дуже важливо розуміти роль свого партнера та вміти бути «ми». Таким чином позитивні думки з підсвідомості передаються іншій стороні.

Людина, яка стоїть перед вами, це відчуває

Якщо ж ситуація зворотна, наприклад, ви сповнені ревнощів і постійно забиваєте собі голову негативними думками на кшталт «він/вона зраджує мене, він/вона мене не кохає», то людина навпроти вас це відчуває. Навіть якщо ви не скажете ні слова, вона сприйме цю негативну енергію. Тому звертайте увагу на думки, що проходять у вашій голові: негативні думки відбиваються на співрозмовнику і повертаються до вас у тому ж вигляді. Якщо хтось поводиться з вами нешанобливо, можливо, частково в цьому винні й ви самі.

Негативні думки не приносять позитивного впливу на наше життя. Наприклад, якщо студент університету скаже: «Я не зможу скласти цей іспит, я не зможу зрозуміти цей предмет», — він створює перешкоду у своєму мозку і дійсно зазнає труднощів із розумінням. Натомість ви можете налаштувати себе, сказавши: «Я це зроблю, якщо не знаю — навчуся, буду вчитися з ранку до вечора». Успіх чи невдача формуються під впливом команд, які ви надсилаєте своїй підсвідомості.

Якщо ви даєте собі негативні команди, ймовірність невдачі дуже висока. Тому не допускайте негативних думок у свою голову, а минулі негативні думки витісняйте за допомогою мантри. Щодня повторюйте щонайменше 100 разів: «Сьогодні ми створюємо себе ще досконалішими». У того, хто так робить, ймовірність отримати негативний результат практично дорівнює нулю.

У житті завжди виникатимуть проблеми, але головне — це те, як ви до них ставитеся. Якщо розглядати проблеми не як щось негативне, а як «завдання, яке я маю вирішити для свого розвитку», це полегшує пошук рішення. Якщо ж ви зануритеся в негативні емоції, то не зможете вибратися з цієї ситуації, бо з самого початку ви вже програли.

Пам’ятайте: наша підсвідомість реагує на команди, які ми їй надсилаємо. Якщо ви мислите позитивно, то й живете позитивно. Якщо мислите негативно, то стикаєтеся з негативними наслідками. Вибір за вами.

Як вирватися з пастки безнадії?

У житті іноді трапляються такі моменти, коли людину охоплює безнадія. Але, на мою думку, немає жодних підстав для безнадії. У мене є свій спосіб: коли щось трапляється, я завжди думаю: «Який тут найгірший сценарій? Що насправді може статися найгіршого?»

Наприклад, ти займаєшся бізнесом і опинився у скрутному становищі. Який найгірший варіант розвитку подій? Я — людина, яка не раз зазнавала краху. Скільки разів я стикався з цією проблемою, але зараз я тут. Якби крах був кінцем світу, мене б тут не було.

Я знаю, що зробив багато помилок, пережив важкі часи, але впадати у відчай — це не вихід. Іноді люди кажуть: «Я збираюся накласти на себе руки, я у відчаї, що мені робити?». Можливо, через кілька місяців на тебе чекає нове життя, нове випробування. У найгіршому випадку це ж не кінець світу.

Розумна людина — це та, яка вживає запобіжних заходів

Проблеми зі здоров’ям також можуть стати перешкодою. Але, на мою думку, 90 відсотків хвороб створює наш мозок. Фізичних проблем небагато, більшість із них — це стан, який породжує наш мозок. Якщо ми будемо мислити позитивно та правильно харчуватися, то не дійдемо до того стану, коли втратимо надію.

Розумна людина — це та, яка вирішує проблеми, але ще розумніша — та, яка вживає запобіжних заходів, перш ніж проблема виникне. Коли проблема вже виникла, ти її вирішуєш, але головне — вжити запобіжних заходів, перш ніж вона з’явиться.

Щоб не дійти до відчаю, потрібно багато працювати та виносити уроки з помилок. Наприклад, до співбесіди слід готуватися заздалегідь, а не в останню хвилину, вивчити компанію та налаштувати себе на позитивний лад. Адже відчай, як правило, виникає через відсутність підготовки в останню хвилину.

Управління бюджетом також має велике значення. Якщо витрачати більше, ніж заробляєш, брати в борг, користуватися кредитними картками — справа набирає обертів, а потім до дверей стукає стягнення. Чи є вихід? Є. Але спершу потрібно скласти розумний план дій та розсудливо управляти своїми очікуваннями.

Відчай — це стан паніки. Людина уявляє собі найгірший сценарій і боїться. Але написання мантри, усвідомлення ситуації та заспокоєння думок дають нам хоча б можливість оцінити ситуацію.

На мою думку, найрозумніше — це вжити заходів, перш ніж впасти у відчай. Але навіть якщо це трапиться, треба зберігати холоднокровність, мислити тверезо та шукати шляхи виходу з цієї ситуації. Адже те, що відбувається, — це ще не кінець світу.

Шлях до виходу

Який найгірший сценарій? Смерть. Але, крім смерті, ніщо не є вічним. У тебе може бути багато боргів, ти можеш потрапити до в’язниці, можеш припуститися помилки, але ти винесеш з цього урок і продовжиш жити.

Іноді розставання чи втрата приносять з собою відчай. Але саме це розставання може відкрити перед тобою кращі можливості. Неодмінно настануть дні, коли ти скажеш: «Добре, що наші шляхи розійшлися».

Головне — не потрапити в скрутне становище, вжити запобіжних заходів, керуватися розумом і здоровим глуздом. Іноді ми, навіть не усвідомлюючи цього, робимо зайві витрати та залазимо в борги. А ж насамперед треба бути обережним.

А коли впадеш у відчай, напиши мантру, зосередься — і вже за 2–3 тижні побачиш результат. Якщо працювати дисципліновано та з використанням правильних методів, вихід обов’язково знайдеться.

Не забувай: відчай — це тимчасове явище, а ти — сильна людина! Повір у себе та йди далі.

Скільки «лайків» ви отримали?

Сьогодні соціальні мережі відіграють дуже важливу роль для 70–80 % людей. «Скільки «лайків» отримав мій пост сьогодні, скільки людей залишили коментарі, скільки переглянули?» Ці питання для деяких людей стали надзвичайно важливими. Вони планують своє життя залежно від отриманих «лайків», стають щасливими чи нещасними, керуються цим у своїх діях. Кількість «лайків», отриманих їхніми публікаціями, має велике значення.

Люди розуміють, яку цінність їм надають інші, з того, чи лайкають їхні дописи та чи підписуються на них. Більше того, вони навіть переборщують, намагаючись дізнатися більше про людей, які їх цікавлять, шляхом «стеження» за ними. І роблять це не лише у своєму особистому житті. Тепер навіть у професійному житті люди намагаються дізнатися про тих, з ким їм доведеться працювати, «стежачи» за ними. Ми розшифровуємо через соціальні мережі все про один одного: світогляд, вподобання, сімейне життя, політичні погляди…

Добре зрозумійте параметри

Соціальні мережі стали платформою, яка змінює наші звички, визначає напрямок нашого життя та формує нашу ідентичність. Чи усвідомлюєте ви, що це означає? Це означає, що тепер існує новий і досить популярний спосіб пізнавати одне одного або самовиражатися. Як саме ви будете використовувати соціальні мережі в цьому сенсі — вирішувати вам. Але щоб створити своє ідеальне життя, нам потрібно навчитися використовувати їх правильно. Я не кажу, що ви повинні показувати себе іншим, ніж ви є насправді. І не кажу, що ви повинні відкрито виставляти все напоказ. Ідеальним варіантом є вміння розуміти, що саме і в якій мірі про себе показувати людям.

На відміну від особистого спілкування, добре усвідомлюйте особливості спілкування в соціальних мережах. У соціальних мережах до вас можуть звернутися всі, хто захоче, незалежно від того, хочете ви цього чи ні. Майте це на увазі. Якщо ви хочете, щоб вас підписували та знали лише ті, кого ви самі обрали, зробіть свої акаунти приватними. Публікуйте дописи, які дозволяють людям бачити лише ваш зовнішній світ, а не ваш внутрішній.

Режим «Мені все одно»

Рівень усвідомленості людини, яка перебуває в режимі «мені все одно», є достатньо високим, щоб розуміти місце соціальних мереж у її житті та те, як їх слід використовувати. Вона користується соціальними мережами, не заглиблюючись у них надміру, і чітко знає, чим ділитися з іншими, а чим — ні. Перебуваючи в режимі «мені все одно», ви знаєте міру. Ви ділитеся контентом, який найкраще відповідає вашому соціальному статусу.

Якщо ви вчитель, то публікуєте дописи, які надихають ваших учнів, колег, батьків та керівництво школи і слугують для них прикладом. Коли ви перебуваєте в режимі «мені все одно», ви публікуєте дописи відповідно до своїх обов’язків. Таким чином, ви не страждаєте від використання соціальних мереж.

Як щосекундно використовувати мозок на повну

Кожна секунда — це можливість ідеально використовувати свій мозок, це означає бути відкритим до кожного повідомлення, яке може надійти з Всесвіту. Всесвіт щосекунди надсилає нам тисячі шансів і можливостей. Якщо ми тримаємо свій мозок у стані пильності, якщо чекаємо, готові скористатися цими шансами та можливостями, ми можемо їх отримати. Але якщо в той момент, коли Всесвіт надсилає цю інформацію, ми не усвідомлюємо цього, якщо наш мозок спить, якщо наш розум зациклився на негативних думках та переконаннях, ми не зможемо їх побачити.

Використовуючи наш мозок ідеально кожну секунду, ми можемо вивести наше спілкування з людьми на найздоровіший рівень, а також, усвідомлюючи кожну нагоду, щодня досягати нових, хоч і невеликих, успіхів. І врешті-решт ми зможемо досягти бажаного щастя: не відкладати на потім, бути чесними, дивитися на світ з любов’ю, усвідомлювати кожну мить, досконало використовуючи мозок, і постійно розвиватися щодня, будуючи своє майбутнє так, ніби зводимо будівлю; щодня класти на неї ще одну цеглину…

Зміни починаються з маленьких кроків

Якщо ми щодня будемо вдосконалюватися, ми станемо досконалими особистостями. Якщо ми щодня будемо вдосконалюватися, ми станемо досконалими людьми. Якщо ми щодня будемо вдосконалюватися, ми станемо досконалим суспільством. Якщо ми щодня будемо вдосконалюватися, ми створимо досконалий світ.

Зміни потрібно починати з маленьких кроків. Світ, у якому ми живемо сьогодні, не був створений за один день. Люди щодня щось робили, додавали до цього щось нове, розвивали ці надбання — саме так вони створили цей світ. Лише після століть праці ми дійшли до того, де перебуваємо зараз. Тому, якщо ми теж хочемо жити життям, про яке мріємо, нам потрібно позитивно ставитися до кожного дня, до кожної миті. Раз ми вже з’явилися на цьому світі, раз маємо можливість прожити цю пригоду на повну, то чому б нам не жити так, як хочемо, чому б нам не мати ідеального життя?

Уявімо, що ми придбали туристичний пакет. Як ми його оцінюємо? Максимально відпочиваючи, максимально розважаючись, отримуючи максимум задоволення, відвідуючи якомога більше місць, дізнаючись якомога більше про навколишній світ. Уявіть, що вас відправили у цей світ на 70–80 років, щоб подорожувати, — тоді насолоджуйтеся цим. Чому ви все сприймаєте так серйозно, виснажуєте себе, ніби збираєтеся жити вічно? Будьте трохи спокійнішими. Ми можемо вирішити всі наші проблеми, просто змінивши звички та програми нашого мозку. Роблячи це, ми ставимо перед мозком завдання. Адже одне з його найважливіших завдань — виконувати вказівки свого господаря, тобто нас.

Наш мозок схожий на магніт

Коли ми протягом дня, щоразу, як випадає нагода, нагадуємо собі про свої мантри — у письмовій чи усній формі, — наш мозок ставить собі за завдання прискорити досягнення нашої мети і робить усе необхідне, щоб втілити наші бажання в життя. Ми можемо рухатися до своїх цілей у гармонії з мозком, немов двоє друзів, що йдуть пліч-о-пліч. Пам’ятайте: без підтримки нашого мозку ми самотужки не зможемо досягти жодних результатів.

Людина, яка перебуває в режимі «мені все одно», має високу самосвідомість, впевнена в собі, позбавлена комплексів, не має нав’язливих ідей, безтурботна, безстрашна та спокійна. До таких людей прислухаються всі. А якщо перейти до питання «Як домогтися, щоб вас слухали в суспільстві?», то те, що до вашого слова прислухаються в суспільстві, надає вам переваги в багатьох сферах життя. У професійній сфері ви швидко підніметеся кар’єрними сходами та досягнете успіху. У сімейному житті ви станете улюбленим і шанованим членом родини. У будь-якій сфері, де ви хочете висловитися, ви зможете легко донести свою думку.

Людина, яка перебуває в режимі «мені все одно», є простою. Вона чітка в усіх сферах свого життя. Вона впевнена в собі, її думки чіткі. Розповідаючи про щось, вона робить це без паніки та хвилювання. Найголовніше — оскільки вона не проявляє егоїстичної поведінки, вона розмовляє, не принижуючи й не засуджуючи співрозмовника. Вона ставиться з повагою до аудиторії, до якої звертається.

Людина, яка перебуває в режимі «мені все одно», говорить змістовно. Вона розуміє, що для того, щоб стати авторитетом у суспільстві, спочатку потрібно розвивати себе. Вона вдосконалює себе, особливо в тих питаннях, де хоче, щоб до її слів прислухалися. Завдяки накопиченим знанням та впевненій манері поведінки вона з легкістю може домогтися, щоб її слухали з будь-якого питання. Люди з її оточення також із задоволенням слухають таку людину.

Потрібно вміти передавати інформацію, не впадаючи в паніку

Ви, мабуть, помітили, що не кожна освічена людина може домогтися того, щоб до її слів прислухалися. Суть тут полягає в характері людини. Той, хто хоче, щоб його слова мали вагу в суспільстві, повинен любити це суспільство. Він повинен розуміти ту спільноту, до якої звертається, і бути єдиним цілим з нею. Наприклад, ви — професор університету. Ви хочете, щоб ваші студенти, колеги та установи, пов’язані з вашою професією, прислухалися до ваших слів. Ви обізнані, а оскільки ви професор, то й досвідчені, але якщо ніхто не поважає вас, це означає, що десь є помилка. І ця помилка — у вас. Можливо, ви не розвинули себе як особистість. У вас слабкі ораторські здібності, ви не говорите достатньо впевнено, передаючи свої знання, вам бракує впевненості в собі, ви, можливо, не вмієте адаптувати свої знання до рівня слухачів або ж не любите свою професію, колег чи студентів. Якщо хоча б одна з цих причин має місце, вам не вдасться домогтися, щоб до вас прислухалися.

Людина, яка перебуває в режимі «мені все одно», може на 100 % виразити себе. Він може спокійно, без паніки, висловлювати свої думки. І досягати мети, тобто того, що хоче сказати, саме так, як йому хочеться. Оскільки у нього немає комплексів, він може передавати свої думки людям у найчистішому вигляді — безпосередньо, не пропускаючи їх через жодні зайві фільтри, без побоювань щодо того, що скажуть інші або як на це відреагують співрозмовники.

Люди, які перебувають у режимі «мені все одно», є улюбленими персонажами. Вони завоювали симпатію суспільства. Навіть коли вони висловлюють свої думки найвідкритіше й найпряміше, вони не викликають відрази. Їхні відверті думки сприймаються суспільством без відторгнення. Суспільство приймає їх такими, якими вони є. Адже люди, що перебувають у цьому режимі, підходять до людей зі своїм простим характером, позбавленим егоїзму. Навіть якщо вони висловлюють негативну критику на адресу інших, люди розуміють, що ця критика спрямована на благо суспільства та його розвиток.

Вони відкриті до різних ідей

З людьми, які перебувають у режимі «мені все одно», можна говорити про все. Про все можна дискутувати. Їм можна задавати будь-які питання. Вони відкриті до різних думок та поглядів. Вони слухають, щоб зрозуміти, а не судити. Щоб синтезувати різні думки, вони досліджують якомога більше ідей. Вони докладають зусиль, щоб виокремити спільні ідеї та шляхи з різних думок. Тому настрій «мені все одно» — це життєва філософія, точка зору, життєва позиція та риса характеру, що допомагає вирішувати проблеми сьогодення та нашої епохи.