Загальне
Залежність — це, одним словом, слабкість. Це нездатність людини керувати власною волею, повне виведення з ладу механізму прийняття рішень. Сьогодні багато людей живуть так, ніби перейшли на автоматичний режим. Хтось залежний від соціальних мереж, хтось — від певних людей, а хтось — від телевізійного екрану…
Зокрема, соціальні мережі притягують людей до себе немов магніт. За цим стоїть такий алгоритм, що він непомітно затягує вас; він знає краще за вас, що вам подобається. Наприклад, у TikTok вам потрапило відео, і ви подивилися його лише кілька секунд — і все, ви в пастці! Алгоритм один за одним висипає перед вами варіанти, які вам до вподоби. Піднімаєте голову — а минуло вже три години!
Я запитую вас: що б ви змогли зробити за три години? А коли озираєтеся назад, бачите лише повне ніщо. Ви кажете: «Чого я навчився за ці три години?» — нічого! Час, повністю змарнований. Звісно, соціальні мережі можна використовувати й у позитивному ключі; вони стають засобом комунікації. Але якщо їх використовують лише для того, щоб вбити час, то, на мою думку, це вже залежність.
Нехай не буде мети існування
Не лише технології, а й потреба у прив’язаності до людей займає значне місце в нашому житті. Люди прив’язуються так, ніби ця людина — єдина мета їхнього існування. Почуття залежності від когось насправді свідчить про внутрішню порожнечу. Оскільки людина не відчуває щастя всередині себе, вона вважає, що стане щасливою, коли ця людина зателефонує або надішле повідомлення.
У той момент, коли ви передаєте іншій стороні повідомлення «Я не можу бути з кимось іншим, я залежу від тебе», ви втрачаєте цю людину. Адже думки завжди стають реальністю. Чим більше ви боїтеся, що «я втрачу», тим більше ваш мозок втілює ту втрату, на якій ви зосереджуєтеся. Спочатку ви повинні полюбити себе, стати цілісною особистістю. Коли ви поважаєте себе і вважаєте себе досконалим, людина навпроти також поважатиме вас і не захоче розлучатися з вами.
Не забивайте підсвідомість, наче смітником
Те саме стосується і телевізійної залежності. Коли ви сидите перед телевізором, ви нічого не обираєте; ви дивитеся те, що вам показують. Безцільне сидіння перед екраном гіпнотизує людину.
Телебачення чи соціальні мережі — це, по суті, втеча від реальності. Коли в житті виникають економічні, соціальні чи сімейні проблеми, люди занурюються в екран і забувають про все. Однак це не вирішує проблем, а лише відкладає їх на потім. Якщо ж ви будете активно боротися з ними та шукати шляхи їх вирішення, то станете щасливішими. Ми повинні обмежити час перегляду телевізора певною кількістю годин.
Деякі люди дивляться одні й ті самі новини з ранку до вечора. Щоб якась подія мала новинну цінність, 90 % її змісту має бути негативним. Ви залишаєте телевізор увімкненим і наповнюєте свою підсвідомість цими негативними новинами, наче сміттям. Це залежність, яка руйнує вашу психіку.