Відкрийте для себе шляхи, як зробити у своєму житті безповоротний крок, рішуче рухатися до мети та наважитися на зміни, не боячись, що кораблі відпливуть.
Іноді те, що у вас немає шансу на повернення, — це не погано, аби тільки можливості вас мотивували… Коли ви спалили мости, у вас залишається лише один шанс: або програти, або виграти!
Коли іспанський дослідник Ернан Кортес у 1519 році ступив на береги Мексики, він прагнув, щоб його військо завоювало ці землі для Іспанії. Умови були надзвичайно важкими: просуваючись углиб країни, він постійно стикався з несприятливими умовами та нескінченними хворобами. Коли солдати почали розчаровуватися й сперечатися щодо повернення додому, він сказав своєму ад’ютанту: «Я хочу, щоб ти пішов і спалив кораблі». Таким чином, він не залишив своїм солдатам іншого вибору, окрім як завоювати мексиканські береги. Якщо ми хочемо досягти успіху, нам треба спалити кораблі! Якщо ми справді прагнемо успіху, нам слід рухатися в одному напрямку з усією силою. Якщо у нас немає шляху назад і єдиний варіант — це досягти успіху, то ми повинні докласти всіх зусиль, щоб досягти успіху. Тож, як же нам спалити кораблі?
Налаштуйте свій розум!
Припустимо, ми поставили собі мету: досягнемо своєї ідеальної ваги! Повторюйте це всюди, використовуючи фрази на кшталт: «Я досягну своєї ідеальної ваги, моя мета — ідеальна фігура!», щоб, якщо не вдасться, вам було соромно. Ось ви спалили мости — ви вже це сказали. Такі та подібні висловлювання не тільки мотивують вас і налаштовують ваш розум, а й змушують вас йти до кінця.
Розповім про випадок, який трапився зі мною особисто: наприкінці 80-х років я пережив невдалий період у бізнесі й, у прямому сенсі, збанкрутував. Я не лише втратив власні гроші, а й заборгував у всіх підряд, і подумав, що виходу вже немає. Мої родичі сказали, що я можу поїхати до Франції. Єдиний вихід для мене полягав у тому, щоб там попрацювати, виплатити борги, а потім нарешті перепочити. Ми збиралися поїхати, але грошей не вистачало. Ті гроші на квитки, які ми ледве зібрали, навіть не вистачило б, щоб дістатися до Франції. Ми полетіли літаком до Австрії, а потім поїздом — до Франції. Якби родичі не зустріли нас на вокзалі, ми б не змогли дістатися до місця призначення навіть на таксі. У той момент, дивлячись на загальну картину тих негативних подій, що сталися з нами, я усвідомив, що насправді саме вони підштовхнули мене до моїх мрій — піти слідом за різними культурами світу…
Криза перетворилася на можливість
Завдяки несприятливим обставинам я отримав можливість познайомитися з іншою культурою, вивчити нову мову та пройти навчання, яке допоможе мені просунутися у своїй професії. Криза в моєму житті перетворилася на величезну можливість. У Франції я зіткнувся з дуже складними умовами, але не здався.
Я знову стала студенткою, знову пішла до університету, вивчала французьку мову та літературу в Сорбонні. Вивчила іноземну мову, вдосконалила свою професію. Тим часом я потрапила у скарбницю особистого розвитку — моєї великої пристрасті. Тоді в Туреччині про особистий розвиток майже не знали. Наприкінці 80-х років у Франції в цій сфері настали найкращі часи. Скрізь проводилися курси: йога, медитація, творча візуалізація, як писати мантри…
Проводилися навчальні курси, виходили сотні книг. Коротше кажучи, я потрапив у справжній скарб, який змінив моє життя. Але якби я не спалив мости й не сприйняв кризу як можливість, за звичайних обставин я міг би повернутися до Туреччини вже через тиждень. Ось у такій ситуації ти борешся, робиш усе, що в твоїх силах, аби досягти успіху.
